Олег Педан

Олег Ігорович Педан народився 2 лютого 1960 року в Дніпропетровську, УРСР, СРСР. Виріс у Дніпропетровську, де з юності цікавився мистецтвом, анімацією та ляльковим театром. У 1988 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого за спеціальністю «режисер анімаційного кіно». Працював на студії «Київнаукфільм» та в незалежних проєктах, спеціалізувався на ляльковій анімації. Був членом Української кіноакадемії. Помер 2 лютого 2020 року в Києві у свій 60-й день народження від хвороби. Його творчість вважається класикою української лялькової анімації.

Український режисер-аніматор, ляльковий майстер, художник-аніматор та сценарист, видатний майстер лялькової анімації. Створив низку знакових короткометражних фільмів: «Світла особистість» (2001), «Нікого немає вдома», «Ключ», «Будиночок для равлика», «Атракціон», «Лахмітко» (2017), «Притягання» (2015). Його роботи поєднують філософську глибину, технічну майстерність та поетичність, часто з елементами фентезі та гумору. Фільми здобували призи на міжнародних фестивалях анімаційного кіно. Відомий як самобутній автор, який працював у трудомісткому жанрі лялькової анімації. Його спадщина зберігається в ретроспективах та оцифрованих колекціях.

Лауреат багатьох міжнародних фестивалів анімаційного кіно за свої фільми. Отримав визнання за внесок у розвиток української анімації, зокрема за майстерність лялькової техніки та сценарії. Був членом Української кіноакадемії. Великих премій на кшталт Оскара чи національних Шевченківських не отримував, але його роботи високо оцінені критиками та колегами як класика жанру. Після смерті його фільми продовжують отримувати призи в ретроспективних програмах.

Народився в Дніпропетровську, деталі про батьків, братів/сестер чи родинні зв’язки не розголошуються публічно. Особисте життя тримав у таємниці, не ділиться інформацією про шлюб, партнера чи дітей у доступних джерелах чи інтерв’ю. Фокусувався на творчості, анімації та майстерності ляльок. Після смерті в 2020 році родина не публікувала деталей. Жив у Києві, де працював над проєктами.

Олег Педан помер 2 лютого 2020 року в Києві у свій 60-й день народження. У 2025–2026 роках його спадщина продовжує жити: відбуваються ретроспективи та спеціальні покази на фестивалях (наприклад, LINOLEUM, Українська Ретроспектива), перевидають та оцифровують його фільми. Роботи входять до програм анімаційних фестивалів та колекцій Dovzhenko Centre. Його внесок у лялькову анімацію згадується в статтях, документальних матеріалах та лекціях про українське кіно. Фільми як «Світла особистість», «Будиночок для равлика» та інші доступні онлайн та в архівах. Посмертно вважається ключовою фігурою української анімації 1990–2010-х.