Оксана Черкашина

Оксана Леонідівна Черкашина народилася 7 травня 1988 року в місті Харків, Україна. Вона здобула професійну освіту в Харківському національному університеті мистецтв імені Івана Котляревського, який закінчила у 2011 році. Свій творчий шлях вона розпочала на харківських театральних підмостках, зокрема в експериментальному театрі «Прекрасні квіти». Згодом вона переїхала до Києва, де стала частиною трупи Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Оксана Черкашина здобула міжнародне визнання як одна з найпотужніших драматичних актрис сучасного українського та польського кінематографа. Найбільш знаковими в її кар’єрі стали головні ролі у фільмах «Погані дороги» (2020) Наталки Ворожбит та «Клондайк» (2022) Марини Ер Горбач. Вона також активно працює в польських театральних та кінопроектах, зокрема у Варшавському театрі «Повшехни». Її акторська манера вирізняється надзвичайною емоційною глибиною, психологізмом та здатністю втілювати складні жіночі долі в екстремальних обставинах.

За свою професійну діяльність Оксана Черкашина зібрала значну колекцію престижних нагород. Вона є дворазовою лауреаткою премії «Кіноколо» як найкраща актриса за ролі у фільмах «Погані дороги» та «Клондайк», а також володаркою національної кінопремії «Золота Дзиґа». У 2023 році вона отримала приз міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI на фестивалі в Палм-Спрінгз за роль у стрічці «Клондайк». Також вона була відзначена численними театральними преміями в Польщі, зокрема за участь у виставі «Левів не віддамо».

Оксана народилася і виросла в Харкові в родині, де з повагою ставилися до її творчих амбіцій, хоча шлях до акторства не був миттєвим — у дитинстві вона мріяла стати піаністкою. Вона підтримує тісний зв’язок зі своїм рідним містом, яке залишається для неї важливим джерелом ідентичності. Про своє особисте життя, наявність чоловіка чи партнера актриса воліє не розповсюджуватися в пресі, фокусуючи увагу аудиторії на соціальних та мистецьких темах. Вона відома своєю активною громадянською позицією та участю в правозахисних ініціативах. Для неї важливо, щоб публічна діяльність мала сенс і впливала на розвиток суспільства.

Сьогодні Оксана Черкашина продовжує активно працювати на перетині українського та європейського культурних просторів. У 2025–2026 роках вона задіяна у міжнародних копродукційних проектах, зокрема у фільмі «Гадка сестра», де знімається разом із колегами з Данії та Норвегії. Вона продовжує грати у виставах варшавського театру, піднімаючи гострі теми війни та міграції. Окрім акторства, Оксана пробує себе в режисурі та бере участь у документальних театральних проектах. Вона залишається голосом української культури за кордоном, представляючи національне кіно на провідних світових фестивалях.