О Йон Су

О Йон Су народився 19 жовтня 1944 року в місті Кесон, що на той час було частиною єдиної Кореї (зараз територія КНДР). Після поділу країни його родина переїхала до Паджу на південнокорейський бік. Його акторська кар’єра розпочалася у 1963 році, коли він вперше вийшов на театральну сцену. За десятиліття професійної діяльності він став одним із найшанованіших театральних акторів Південної Кореї.

Світову славу актор здобув у похилому віці завдяки ролі О Іль Нама (гравця 001) у культовому серіалі Netflix Гра в кальмара. До цього він був добре відомий корейському глядачеві за ролями буддійських ченців, зокрема у фільмі Кім Кі Дука Весна, літо, осінь, зима… і весна. Загалом за свою кар’єру він з’явився у понад 200 театральних постановках, включаючи корейські адаптації Фауста та Короля Ліра. Його акторська майстерність характеризується глибоким психологізмом та стриманістю.

У 2022 році він увійшов в історію як перший корейський актор, який отримав премію Золотий глобус у номінації Найкраща чоловіча роль другого плану в серіалі. Також він є кавалером ордена Хвагван за заслуги в галузі культури. У його активі є численні національні театральні премії, такі як Dong-A Theatre Awards та Baeksang Arts Awards.

Батько О Йон Су загинув під час Корейської війни, а його брата викрали північнокорейські війська, що залишило глибокий слід у його житті. Сам актор уже багато років перебуває у шлюбі з Мо Канг, яка працювала у банківській сфері. У подружжя є донька, яка допомагає батькові в управлінні його справами після раптового злету популярності. О намагається тримати своє сімейне життя подалі від спалахів камер, попри світовий успіх. Разом із дружиною він проживає у передмісті Сеула, ведучи досить аскетичний спосіб життя.

На сьогодні О Йон Су зосереджений на відновленні своєї репутації та здоров’я. Попри юридичні труднощі, з якими він зіткнувся в останні роки, актор залишається важливою фігурою в історії корейського мистецтва. Він рідше з’являється на екранах, але продовжує цікавитися театральним життям країни. У 2026 році він розглядає можливість написання мемуарів про свій шлях від театральних підмостків до глобального визнання. Його внесок у популяризацію корейської драми на міжнародному рівні залишається незаперечним.