Ніколай Волошін

Микола Григорович Волошин народився 1 січня 1927 року в Кривому Розі (нині Дніпропетровська область, Україна). У 1952 році закінчив ГІТІС (Державний інститут театрального мистецтва імені Луначарського) у Москві. Кар’єру розпочав у Свердловському театрі драми (1952–1955), а з 1956 по 1993 рік працював у Горьковському (Нижньогородському) академічному театрі драми імені Горького, де став провідним актором. Помер 20 вересня 2000 року в Нижньому Новгороді у віці 73 років.

Микола Волошин — радянський і російський актор театру та кіно. Найбільшу частину життя присвятив сцені Нижньогородського театру драми, де зіграв десятки головних і характерних ролей у класичних і сучасних виставах. У кіно відомий епізодичними та другорядними ролями у фільмах «Хліб — ім’я существительное» (1988), «Сім’я вурдалаків» (1990), «Українська вендетта» (1990) та «А в Росії знову окаянні дні» (1990). Його гра відзначалася глибиною, щирістю та майстерністю.

Микола Волошин удостоєний звання Заслужений артист РСФСР (1968) та Народний артист РСФСР (1982). Ці високі державні нагороди відзначали його багаторічну віддану службу в театрі та внесок у радянське театральне мистецтво.

Микола Волошин народився в родині в Кривому Розі. Деталі про батьків, дружину чи дітей актор практично не розголошував. Він свідомо тримав особисте життя приватним, і в відкритих джерелах майже відсутня інформація про його сім’ю. Волошин зосереджувався на професійній кар’єрі в театрі та рідко коментував особисті стосунки.

Микола Волошин помер 20 вересня 2000 року. Сьогодні його згадують як видатного театрального актора Нижньогородського драматичного театру, де він працював майже 40 років. Його внесок у радянське театральне мистецтво зберігається в історії театру та спогадах колег. Нових проектів немає, оскільки актор відійшов у вічність понад 25 років тому.