Нікола Шиндлер

Нікола Шиндлер — британська телевізійна продюсерка, сценаристка та акторка, яка народилася 8 жовтня 1968 року в місті Рочдейл, Англія [citation:1][citation:2][citation:3]. Вона є донькою вчительки Ґей Шиндлер та соліситера Джеффрі Шиндлера, виросла в районі Вайтфілд Великого Манчестера [citation:1][citation:2][citation:4]. Шиндлер здобула освіту в школі Бері Грамар (Bury Grammar School), а згодом закінчила Коледж Гонвіл-енд-Кіз (Gonville and Caius College) Кембриджського університету зі ступенем бакалавра з історії [citation:1][citation:2]. Її кар’єра в телеіндустрії розпочалася на Granada Television, де вона працювала редакторкою сценарію культового серіалу Cracker (1993) [citation:1][citation:2].

Нікола Шиндлер є продюсеркою та засновницею Red Production Company (1998), а також Quay Street Productions (2021) [citation:1][citation:2][citation:4]. Вона створила та продюсувала одні з найвпливовіших британських телесеріалів, зокрема гучний серіал Рассела Т. Девіса «Queer as Folk» (1999), а також «Clocking Off» (2000–2003), «Bob and Rose» (2001) та «The Second Coming» (2003) [citation:1][citation:2]. Шиндлер найбільш відома своєю довготривалою співпрацею зі сценаристкою Саллі Вейнрайт, завдяки якій на екрани вийшли такі хіти, як «Scott & Bailey», «Last Tango in Halifax» та найвідоміша робота — драма «Happy Valley» (2014–2016) з Сарою Ланкашир у головній ролі [citation:1][citation:2][citation:4]. Вона також продюсувала мінісеріал «Years and Years» (2019) та «It’s a Sin» (2021) [citation:1][citation:2]. Окрім продюсування, вона виступала як акторка (зокрема в епізодичних ролях у власних проєктах) та сценаристка, зокрема створивши серіал «Love in the 21st Century» [citation:2].

Нікола Шиндлер є однією з найтитулованіших телевізійних продюсерів Великої Британії: за свою кар’єру вона виграла одинадцять премій BAFTA TV Awards [citation:1][citation:2]. Серед ключових перемог — нагороди за серіали «Hillsborough» (1996, найкраща окрема драма), «Clocking Off» (2001, найкращий драматичний серіал), «The Mark of Cain» (2008, найкраща окрема драма), «Last Tango in Halifax» (2013, найкращий мінісеріал), «Happy Valley» (2017, найкращий драматичний серіал) [citation:1]. У 2019 році вона отримала Спеціальну нагороду BAFTA за визначний внесок у телевізійну індустрію [citation:1]. У 2016 році серіал «Happy Valley» приніс їй премію Пібоді [citation:1]. У 2019 році вона стала офіцером Ордена Британської імперії (OBE) за внесок у розвиток телерадіомовлення [citation:1][citation:2]. Вона також була включена до списку 100 найвпливовіших жінок Великої Британії за версією BBC Radio 4 Woman’s Hour (2013) та до списку 25 найвпливовіших жінок у світовому телебаченні за версією The Hollywood Reporter (2015) [citation:1].

Нікола Шиндлер народилася в Рочдейлі, Англія, в родині вчительки Ґей Шиндлер (до шлюбу Кентон) та соліситера Джеффрі Шиндлера [citation:1][citation:4]. Вона виросла в районі Вайтфілд, Великий Манчестер, і була другою з трьох доньок у родині [citation:4]. Шиндлер одружена зі сценаристом Меттом Грінхелгом (Matt Greenhalgh), який написав сценарій до фільму «Nowhere Boy» про молодого Джона Леннона [citation:1][citation:4]. У подружжя троє дітей — дві доньки та син [citation:1][citation:2][citation:4]. Незважаючи на те, що обидва працюють у кіноіндустрії, вони намагаються не співпрацювати професійно, аби не змішувати роботу з особистим життям [citation:4]. Шиндлер живе та працює в Манчестері, поєднуючи кар’єру з вихованням дітей [citation:1][citation:4].

У 2021 році Нікола Шиндлер залишила Red Production Company, яку очолювала з моменту заснування у 1998 році, та запустила нову продюсерську компанію Quay Street Productions у складі ITV Studios [citation:1][citation:2]. Нова компанія, розташована в Центральному Манчестері, зосереджується на виробництві преміальної драми для британського та міжнародного ринків [citation:1]. Серед нещодавніх проєктів Шиндлер під егідою нової компанії — серіали «Finding Alice», «It’s a Sin», «Ridley Road», «No Return», «Stay Close» та «Traces» [citation:1][citation:2]. Незважаючи на величезний успіх, Шиндлер залишається дуже приватною людиною, яка рідко дає інтерв’ю та вважає за краще, щоб у центрі уваги були її проєкти, а не вона особисто [citation:4]. Її називають «найбільш закритою телевізійною менеджеркою Великої Британії», але водночас визнають однією з найвпливовіших фігур сучасного британського телебачення [citation:4].