Найджел Говторн

Найджел Барнард Готорн народився 5 квітня 1929 року в англійському місті Ковентрі в родині лікаря Чарльза Барнарда Готорна та Агнес Розмарі. Коли йому було три роки, родина переїхала до Південної Африки, де він здобув освіту в коледжі Сент-Ендрюс та Кейптаунському університеті. Його дитинство та юність пройшли далеко від Британії, проте саме там він відчув перший потяг до акторського мистецтва, попри початковий опір батька.

Світову славу йому принесла роль хитромудрого та маніпулятивного сера Гамфрі Епплбі в легендарному британському ситкомі «Так, пане міністре» та його продовженні. За цю роботу він отримав чотири премії БАФТА, ставши уособленням образу ідеального бюрократа. Ще одним піком його кар’єри стала головна роль у фільмі «Божевілля короля Георга», за яку він був номінований на Оскар як найкращий актор. Також він був видатним театральним актором, отримавши престижну премію Тоні за роль у виставі «Тіньові землі».

Він є одним із найтитулованіших британських акторів, маючи у своєму активі шість нагород БАФТА (чотири за телебачення та дві за кіно). У 1991 році він отримав американську театральну премію Тоні, а в 1999 році був посвячений у лицарі королевою Єлизаветою II за заслуги перед драматичним мистецтвом. Крім того, він є лауреатом премії Лоуренса Олів’є за свої видатні досягнення на театральній сцені Лондона.

Найджел народився в сім’ї, де цінували освіту та професійну стабільність, тому його вибір акторського шляху не одразу знайшов підтримку у батька. Протягом більшої частини свого дорослого життя він перебував у стабільних та міцних стосунках із партнером Тревором Бентамом, який працював сценаристом та менеджером сцени. Їхній союз тривав до самої смерті актора і був прикладом відданості в артистичному середовищі. Найджел не мав дітей і завжди намагався захищати свій дім від зайвої уваги жовтої преси.

Найджел Готорн пішов із життя 26 грудня 2001 року у віці 72 років від серцевого нападу, борючись із раком підшлункової залози. Його творча спадщина залишається актуальною завдяки постійним перевиданням серіалів, які стали класикою політичної сатири. Сьогодні його вважають одним із найкращих характерних акторів свого покоління, чий стиль гри вивчають молоді виконавці. Його мемуари «Straight Face», опубліковані посмертно, відкрили глядачам складну та чутливу особистість, що ховалася за масками його персонажів. Нових проектів за його участі немає, але пам’ять про сера Найджела живе у серцях мільйонів шанувальників інтелектуального гумору.