Наталія Величко

Наталія Яковлевна Величко народилася 4 травня 1941 року у Фрунзе (нині Бішкек, Киргизстан) в родині з музичними традиціями. Її батько був музикантом, диригентом і викладачем, а мати – випускницею Московської консерваторії. Вона є радянською та російською актрисою і режисером. Наталія Величко здобула визнання завдяки своїй акторській майстерності та внеску в кіномистецтво.

Наталія Величко дебютувала в кіно у 1963 році у соціальній драмі Володимира Басова «Тишина», де виконала роль Асі Вохминцевої, що принесло їй відомість. Серед інших відомих ролей: «Третя молодість» (1965), «Друзі та роки» (1965), «Щит і меч» (1968), «Це було в розвідці» (1968), «Поворот» (1978) та «Принцеса на бобах» (1997). Вона також працювала актрисою Театра-студії кіноактора з 1965 по 1992 рік.

У 1985 році Наталія Величко отримала звання «Заслужена артистка РСФСР» за вагомий внесок у розвиток театрального та кіномистецтва. Інших відомих нагород у відкритих джерелах не зазначено.

Першим чоловіком Наталії Величко був поет, сценарист і кінокритик Леонід Череватенко, який помер у 2014 році. Другим чоловіком був філософ і історик, доктор історичних наук Микола Лисовий, який помер у 2019 році. Дітей у актриси не було. Після смерті другого чоловіка вона жила одна.

В останні роки життя Наталія Величко практично не знімалася. Після завершення кінокар’єри її здоров’я почало погіршуватися: їй діагностували рак шлунка, цукровий діабет, поліартрит, втрату зору та слуху. Вона померла 21 травня 2022 року в Москві після тривалої та важкої хвороби і була похована 26 травня на Троєкуровському кладовищі. З 2011 року і до кінця життя вона була членом Московського відділення Імператорського православного палестинського товариства.