Наталья Єґорова

Наталія Сергіївна Єгорова народилася 22 серпня 1950 року в Ставрополі в родині військовослужбовця. Через службу батька сім’я часто переїжджала, жила в Усольї-Сибірському та інших містах. У юності захоплювалася спортом і театром. Закінчила Іркутське театральне училище, а в 1975 році — Школу-студію МХАТ. Працювала в Новому драматичному театрі, а з 1984 року — в МХТ імені А. П. Чехова. Також займається театральною режисурою та викладацькою діяльністю.

Наталія Єгорова — радянська та російська акторка театру і кіно, відома глибокими драматичними ролями. Найвідоміші роботи в кіно: «Старший син» (1975), «Гріх» (1975), «Барак» (1999), «Російський бунт» (2000), «Купрін. Яма», серіали «Дальнобійники», «Діти Ванюхіна», «Вовча кров». У театрі зіграла понад сто ролей, серед яких класичні та сучасні п’єси. Має досвід дубляжу та роботи на телебаченні.

Народна артистка Російської Федерації (2002). Лауреат Державної премії РФ (2000, за роль у фільмі «Барак»). Заслужена артистка РФ (1994). Відзначена премією «Золотий Овен» за найкращу жіночу роль другого плану (2000) та іншими театральними й кінематографічними відзнаками.

Наталія Єгорова була одружена з Миколою Попковим, з яким познайомилася під час навчання. У шлюбі народилися син і донька. На жаль, син трагічно загинув у молодому віці. Особисте життя акторка тримає досить приватним, рідко говорить про родину в інтерв’ю.

Наталії Єгоровій 75 років. Вона продовжує служити в МХТ імені А. П. Чехова, викладає акторську майстерність і ставить вистави як режисер. У 2025 році зіграла головну роль у короткометражному фільмі «Со скоростью сердца». Акторка залишається активною в театрі, рідко з’являється в нових кіно- і телепроєктах, але її внесок у російський театр і кіно високо цінується критиками та глядачами кількох поколінь.