Нанні Моретті (італ. Nanni Moretti, повне ім’я Джованні Моретті) — видатний італійський кінорежисер, сценарист, продюсер та актор. Народився 19 серпня 1953 року в місті Бруніко (Брунек), провінція Больцано, регіон Трентіно-Альто-Адідже, Італія, під час відпустки своїх римських батьків. Виріс у Римі, де живе все життя. З дитинства захоплювався кіно та водним поло, грав у першому дивізіоні та юнацькій збірній Італії. Після школи продав колекцію марок, щоб купити камеру Super 8 і почати знімати короткометражки. Його батьки були вчителями — батько Луїджі Моретті викладав грецьку епіграфіку в університеті, мати — літературу.
Чим відомий Нанні Моретті:
Нанні Моретті — один з найвпливовіших сучасних італійських режисерів, якого часто порівнюють з Вуді Алленом за автобіографічний стиль, гумор та самоіронію. Він сам пише сценарії, продюсує, грає головні ролі та монтує свої фільми. Найвідоміші роботи: «Я самодостатній» (Io sono un autarchico, 1976), «Ecce Bombo» (1978), «Солодкі мрії» (Sogni d’oro, 1981), «Щоденник» (Caro diario, 1993), «Кімната сина» (La stanza del figlio, 2001), «Кайман» (Il caimano, 2006), «Маємо Папу» (Habemus Papam, 2011), «Моя мати» (Mia madre, 2015), «Три поверхи» (Tre piani, 2021) та «Сонце майбутнього» (Il sol dell’avvenire, 2023). Його фільми часто поєднують особисті історії з політичною сатирою, критикою суспільства та лівими поглядами.
Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за «Кімнату сина» (2001); Приз за найкращу режисуру в Каннах за «Щоденник» (1994); Спеціальний приз журі Венеційського фестивалю за «Солодкі мрії» (1981); Срібний ведмідь Берлінського фестивалю за «Меса закінчена» (1985); три премії David di Donatello за найкращий фільм («Щоденник» 1994, «Кімната сина» 2001, «Кайман» 2006); численні Nastro d’Argento; Командор Ордену мистецтв і літератури Франції (2012); Великий офіцер Ордену за заслуги Італійської Республіки (1996); інші фестивальні призи FIPRESCI та Екуменічної журі.
Батько — Луїджі Моретті (померлий), професор грецької епіграфіки в Університеті Сапієнца в Римі. Мати — Агата Апічелла (1921–2010), вчителька літератури. Старший брат Франко Моретті — відомий літературознавець, професор Стенфордського університету. Молодша сестра Сільвія — редакторка в енциклопедії Treccani. Нанні був у шлюбі з Сільвією Ноно (дочкою композитора Луїджі Ноно та онукою Арнольда Шенберга), з якою розлучився близько 2000 року. У них є син П’єтро Моретті, народжений у 1996 році, який став художником і навчався в Slade School of Art у Лондоні. Після розлучення Нанні зберігає приватність особистого життя, уникаючи публічних коментарів про поточні стосунки.
Станом на 2026 рік Нанні Моретті активно продовжує працювати в кіно. У 2025 році він пережив два інфаркти (жовтень 2024 та квітень 2025), але швидко відновився і заявив, що здоров’я не змінило його підходу до роботи. Нещодавно завершив зйомки нового фільму «Succederà questa notte» («Це станеться цієї ночі», або «It Will Happen Tonight»), романтичної драми за мотивами оповідань Ешкола Нево, з Луї Гаррелем та Жасмін Трінкою у головних ролях (пост-продакшн триває, очікується вихід у 2026 році). Також виступає продюсером інших проєктів через свою компанію Sacher Film, володіє кінотеатром Nuovo Sacher у Римі. Залишається активним учасником італійського кінематографа, часто коментує політичні та культурні події, зберігаючи свій характерний стиль — суміш іронії, особистого досвіду та соціальної критики. Майбутні плани включають подальшу роботу над авторським кіно та участь у фестивалях.
