Наґіса Ошіма

Нагіса Ошіма народився 31 березня 1932 року в Тамано, префектура Окаяма, Японія (деякі джерела вказують Кіото як місце народження). Він походив із родини з самурайським корінням. Батько помер, коли Нагісі було шість років, залишивши велику бібліотеку соціалістичної літератури. Ошіма вивчав політичну історію в Кіотському університеті, де активно займався лівими студентськими рухами. Цей досвід сильно вплинув на його творчість як режисера та активіста.

Нагіса Ошіма — один із найважливіших японських режисерів Нової хвилі (Nūberu bāgu), відомий провокативними, сміливими та інноваційними фільмами. Серед його найвідоміших робіт — «Жорстока історія юності» (1960), «Смерть через повішення» (1968), «Церемонія» (1971), «У царстві відчуттів» (1976), «Імперія пристрасті» (1978) та «Веселе Різдво, містере Лоуренс» (1983) з Девідом Бові. Його фільми часто торкалися тем бунту молоді, сексуальних табу, расової дискримінації та критики японського суспільства.

Нагіса Ошіма отримав Приз за найкращу режисуру на Каннському кінофестивалі 1978 року за фільм «Імперія пристрасті». Він також мав номінації та визнання на інших фестивалях, зокрема на Каннах. У 2014 році посмертно нагороджений спеціальною премією Президента Японської кіноакадемії.

У 1960 році Нагіса Ошіма одружився з акторкою Акіко Коямою, яка знялася в кількох його фільмах. У подружжя народилося двоє синів. Родина підтримувала режисера протягом усієї кар’єри. Акіко Кояма пережила чоловіка і була поруч із ним до його смерті. Ошіма помер 15 січня 2013 року у віці 80 років від пневмонії в Фудзісава, Канаґава.

Нагіса Ошіма помер 15 січня 2013 року. Його останній фільм «Табу» (Gohatto, 1999) став завершальним у кар’єрі. Після інсультів у 1990-х він уже не знімав нових повнометражних стрічок. Сьогодні його спадщина живе в ретроспективах і впливові на сучасних режисерів. Фільми Ошіми продовжують вивчати як класику японського кіно Нової хвилі, а його сміливий підхід до тем сексуальності та політики залишається актуальним.