Мирослав Латик

Мирослав Латик народився 1980 року в місті Болехів, Івано-Франківська область, Україна. З дитинства проявляв інтерес до журналістики та кіно, що визначило його професійний шлях. У 1998–2001 роках навчався на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2006 році отримав диплом Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю “кіно-, фотомистецтво”.

Мирослав Латик — український кінорежисер, сценарист, монтажер та актор, який здобув визнання завдяки жанровим фільмам та документалістиці. Свою кар’єру розпочав як режисер документальних стрічок, зокрема “Своя-чужая родина” (2010) для Al Jazeera World, присвячена поверненню кримських татар на батьківщину. Прорив у художньому кіно стався з комедійним серіалом “www.5baksiv.net” (2016), а згодом — повнометражним фільмом “Халепа на 5 baksiv” (2019). Серед найвідоміших проектів — пригодницький трилер “Максим Оса: Золото песиголовця” (2022), перша українська екранізація коміксу, де Латик виступив режисером, сценаристом та актором у ролі Scribe. У 2021 році вийшов його фільм “Королі репу” — комедія про львівську молодь та реп-культуру, яка відкрила національну програму Одеського міжнародного кінофестивалю. Латик також знявся в епізодичних ролях у власних проектах та інших фільмах, демонструючи багатогранність. Його стиль відзначається динамікою, гумором та акцентом на українську ідентичність, що робить його одним з ключових фігур сучасного українського кіно.

Фільм “Максим Оса: Золото песиголовця” (2022) номінувався на премію “Золота Дзиґа” у кількох категоріях, включаючи найкращий фільм та режисуру. “Королі репу” (2021) відкрив національну програму Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ), отримавши визнання критиків за інноваційний підхід до жанру. Документальний фільм “Своя-чужая родина” (2010) транслювався на Al Jazeera World, що принесло міжнародне визнання. Як сценарист, Латик номінувався на “Снігопад” за веб-серіал “www.5baksiv.net” (2016). Визнання від української кіноспільноти за внесок у розвиток комедійного та пригодницького кіно.

Мирослав Латик тримає особисте життя в суворій приватності, рідко ділитися деталями про родину в інтерв’ю чи соцмережах. Народжений у Болехові в творчій родині, де батьки підтримували його інтерес до мистецтва з дитинства, але імена та професії батьків не розголошуються публічно. Відомо, що родинні корені пов’язані з Прикарпаттям, і переїзд до Львова та Києва став ключовим для кар’єри. Про братів чи сестер інформації немає — Латик уникає обговорення цих тем, фокусуючись на професійних досягненнях. Станом на грудень 2025 року режисер не одружений і не має дітей; про романтичні стосунки мало відомо, оскільки він наголошує на балансі між роботою та приватністю. У інтерв’ю згадував, як родинні цінності з Прикарпаття надихають на теми ідентичності в фільмах. Загалом, сім’я для Латика — “невидимий фундамент”, що дозволяє зосередитися на творчості без публічного тиску.

Станом на грудень 2025 року Мирослав Латик активно працює над новими кінопроектами, поєднуючи режисуру з продюсуванням в умовах воєнного часу. Його останній реліз — драматичний трилер “Ущелина” (прем’єра на початку 2025-го), де він виступив режисером та сценаристом, стрічка розповідає про психологічні конфлікти в гірській місцевості та отримала позитивні відгуки на внутрішніх фестивалях. У 2025 році завершив постпродакшн на пригодницькому фільмі “O’Dessa”, натхненному одеськими легендами, з акторським складом, включаючи молодих українських талантів; прем’єра очікується на ОМКФ у липні 2026-го. Латик також повернувся до документалістики, знімаючи серію короткометражок про культурне відродження в окупованих регіонах для міжнародних платформ. Паралельно він проводить майстер-класи для молодих режисерів у Києві та Львові, ділячись досвідом екранізації коміксів та роботи з бюджетами. З початком повномасштабної війни Латик залишився в Україні, волонтерить для ЗСУ через аукціони з продажу кіноартефактів та просуває українське кіно на європейських фестивалях. У соцмережах (Facebook, понад 5 тис. підписників) ділиться закулісними фото та роздумами про роль кіно в часи кризи. Серед майбутніх планів — сиквел “Максим Оса” та колаборація з голлівудськими студіями для адаптації українських історій. У інтерв’ю 2025-го Латик наголошував: “Кіно — це зброя опору, і ми продовжуємо стріляти”. Загалом, 2025 рік став для нього періодом творчого відродження з акцентом на національні теми та міжнародну видимість.