Мирослав Джинджиристий

Мирослав Ількович Джинджиристий народився 12 грудня 1931 року в селі Настасів Тернопільського району Тернопільської області. Навчався у Львівському університеті (1949–1951), а згодом закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого у 1956 році (викладач Мар’ян Крушельницький). Працював режисером-постановником на студії «Укртелефільм». Був відомим українським кінорежисером радянського періоду. Помер 20 грудня 2018 року в Києві, похований у рідному селі Настасів.

Мирослав Джинджиристий — український кінорежисер, автор численних художніх і телефільмів. Серед його робіт — «Лиха доля» (1969), «У неділю рано зілля копала» (1971), «Камінний господар» (1971), а також інші стрічки, зняті на студії «Укртелефільм». Його фільми часто зверталися до класичної української літератури та драматургії. Режисер працював у жанрах драматичного та літературного кіно, вносячи внесок у розвиток українського теле- та кінематографа другої половини XX століття.

Мирослав Джинджиристий — Заслужений діяч мистецтв України (присвоєно у 1998 році, за іншими даними раніше). Його творчість відзначалася за професійну майстерність у постановці літературних і драматичних фільмів. Режисерські роботи отримували визнання в українському кінематографічному середовищі радянського та пострадянського періодів.

Мирослав Джинджиристий народився в селянській родині на Тернопільщині. Детальна інформація про батьків, дружину чи дітей у відкритих джерелах практично відсутня — режисер тримав особисте життя приватним. Багато років жив і працював у Києві. Помер 20 грудня 2018 року у віці 87 років. Похований у рідному селі Настасів Тернопільської області.

Мирослав Джинджиристий помер 20 грудня 2018 року. Сьогодні його пам’ятають як досвідченого українського кінорежисера, чиї фільми за мотивами української класики стали частиною національної кінематографічної спадщини. Роботи режисера, зокрема «Камінний господар» і «У неділю рано зілля копала», періодично згадуються в контексті історії українського телебачення та кіно. Його внесок у розвиток «Укртелефільму» та постановку літературних стрічок високо оцінюється фахівцями. Після смерті в рідному селі та мистецькому середовищі відбулися заходи пам’яті.