Микола Леонтович

Микола Дмитрович Леонтович народився 1 грудня 1877 року (13 грудня за новим стилем) в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії (нині село Монастирок Жмеринського району Вінницької області, Україна). Він походив із родини сільського священника Дмитра Леонтовича та Марії Остапівни Шерстюк. З дитинства Микола співав у церковному хорі, а згодом навчався в духовній семінарії в Катеринославі (нині Дніпро). Він здобув музичну освіту в Подільській духовній семінарії та самостійно вивчав композицію й народну пісню. Леонтович став одним із найвидатніших українських композиторів, хорових диригентів і фольклористів початку XX століття. Трагічно загинув 6 січня 1921 року в селі Марківка (нині Вінницька область) від кулі більшовицького агента.

Микола Леонтович увійшов в історію як автор знаменитої української різдвяної колядки «Щедрик» (1916), яка в англомовному світі відома як «Carol of the Bells» і стала одним із найпопулярніших різдвяних гімнів у світі. Він обробив понад 150 українських народних пісень для хору, створивши унікальний стиль хорової обробки. Серед найвідоміших творів: «Щедрик», «Дударик», «Коза», «Пряля», «Із-за гори кам’яної», «Ой у лузі червона калина», «Ой зійшла зоря». Леонтович також писав оригінальні композиції, зокрема «Легенда» для фортепіано та оркестру, та був засновником Української республіканської капели. Його внесок у збереження та популяризацію українського фольклору є неоціненним.

Микола Леонтович не отримував офіційних нагород за життя через коротке життя та революційні події. Проте його твори, зокрема «Щедрик», отримали світове визнання: пісня стала частиною американської різдвяної традиції та виконується на Олімпійських іграх, у фільмах, рекламі та телепрограмах. Посмертно композитор був удостоєний звання народного артиста України (посмертно). Його ім’ям названо вулиці, школи, музичні коледжі в Україні, встановлено пам’ятники та меморіальні дошки. У 2021 році до 100-річчя загибелі Леонтовича ЮНЕСКО внесло традицію виконання «Щедрика» до списку нематеріальної культурної спадщини.

Микола Леонтович народився в родині священника Дмитра Леонтовича та Марії Остапівни Шерстюк. Він був найстаршим із чотирьох дітей у сім’ї. У 1908 році одружився з Клавдією Дяківною, з якою мав двох доньок — Галю та Марію. Родина жила в різних містах України через роботу композитора як вчителя та диригента. Дружина та доньки пережили його, але деталі їхнього подальшого життя не дуже відомі. Леонтович був близький зі своїми братами та сестрами, а також часто співпрацював із родичами в музичній сфері. Після його загибелі родина підтримувала пам’ять про композитора.

Микола Леонтович загинув у 1921 році, тому станом на 2026 рік він не є живою людиною. Його творчість продовжує жити: «Щедрик» щороку виконується мільйонами людей у світі під час Різдва та Нового року. У 2024–2025 роках відбулися численні концерти, присвячені 100-річчю загибелі композитора, а також вийшли нові обробки його творів у сучасних аранжуваннях. В Україні діють Музично-меморіальний музей Миколи Леонтовича у Вінниці, щорічний фестиваль «Щедрик-фест» та Міжнародний конкурс хорової творчості його імені. Твори Леонтовича вивчаються в музичних школах і консерваторіях, а «Щедрик» залишається одним із найяскравіших символів української культури на світовій арені.