Михайло Друян

Михайло Захарович Друян народився 17 жовтня 1911 року в Харкові, Російська імперія (нині Україна). У дитинстві став беспритульним, але був направлений на навчання та почав працювати в кіно. Він брав участь у Великій Вітчизняній війні. Після війни приїхав до Москви та присвятив життя анімації на студії «Союзмультфільм». Помер 7 липня 2000 року в Москві у віці 88 років. Його кар’єра тривала десятиліттями, і він став однією з ключових фігур радянської анімації завдяки майстерності в операторській роботі.

Михайло Друян — легендарний оператор-постановник мультиплікаційних фільмів, який зняв понад 300 стрічок на «Союзмультфільмі». Він працював над класикою радянської анімації, включаючи «Котенок по имени Гав», «Праздник новогодней елки», «Ой, ребята, та-ра-ра!», «Фабрика чудес» та багато інших. Його кімната на студії стала своєрідним музеєм, а прізвище було на слуху у кожного шанувальника анімації. Друян також брав участь у озвучуванні та епізодичних ролях, а його робота відзначалася технічною точністю, атмосферним освітленням та інноваціями в анімаційній зйомці. Він зробив величезний внесок у розвиток радянської та російської мультиплікації.

Михайло Друян — Заслужений працівник культури РСФСР (1975). Його внесок у анімацію визнаний через численні фільми, які стали класикою та отримали міжнародне визнання. Конкретних великих індивідуальних премій (наприклад, Державної премії) не зафіксовано в деталях, але він вважається легендою студії «Союзмультфільм» і отримував професійне визнання від колег та критиків. Після смерті його згадують як ключову фігуру в історії радянської анімації.

Інформація про родину Михайла Друян у відкритих джерелах дуже обмежена та практично не розголошується. Дані про батьків, дружину, дітей чи інших родичів відсутні в біографіях, інтерв’ю чи офіційних джерелах. Він вів закритий спосіб життя щодо особистих питань, зосереджуючись на професійній діяльності в анімації. Наразі немає підтверджених відомостей про його сімейний стан чи нащадків. Друян уникав публічних обговорень приватного життя.

Михайло Друян помер 7 липня 2000 року, тому станом на 2026 рік він уже не є живою людиною. Його спадщина продовжує жити через сотні анімаційних фільмів, доступних на платформах типу YouTube, Кинопоиск та «Союзмультфільм». Після смерті його згадують у статтях, постах та документальних матеріалах як легенду анімації (наприклад, у 2021–2024 роках з нагоди ювілеїв). Фільми з його операторською роботою продовжують переглядати та вивчати нові покоління. Очікується подальше оцифрування та реставрація класичних стрічок «Союзмультфільму». Він залишається символом золотої ери радянської анімації, чия майстерність у зйомці мультфільмів продовжує надихати операторів та аніматорів.