Моріс Жарр

Моріс-Алексіс Жарр народився 13 вересня 1924 року в Ліоні, Франція. Він був сином технічного директора радіо та піаністки. Спочатку вивчав інженерію в Парижі, але швидко змінив напрямок на музику. Навчався в Паризькій консерваторії: перкусія, онди Мартено, композиція (у Артура Онеггера) та диригування (у Шарля Мюнша). Після Другої світової війни працював у театрі та на телебаченні, а з 1950-х років почав писати музику до фільмів. У 1960-х переїхав до Голлівуду, де став одним із провідних композиторів епічного кіно. Жарр помер 28 березня 2009 року в Малібу, Каліфорнія, США, від раку у віці 84 років. Його творчість охоплює понад 200 фільмів і концертні твори.

Моріс Жарр — легендарний композитор саундтреків, найбільш відомий співпрацею з режисером Девідом Ліном: музика до фільмів «Лоуренс Аравійський» (1962), «Доктор Живаго» (1965) та «Подорож до Індії» (1984). Його стиль характеризується епічністю, емоційною глибиною, поєднанням оркестрових партій з етнічними інструментами та електронікою (наприклад, онди Мартено). Серед інших відомих робіт — «Пристрасті за Христом» (1988), «Привид» (1990), «Горилла в тумані» (1988), «Луна» (1979) та «Міссісіпі в полум’ї» (1988). Він писав також балети, концерти та симфонічну музику. Його саундтреки стали класикою кіномузики завдяки мелодійності та драматичній силі.

Три премії «Оскар» за найкращу оригінальну музику: за «Лоуренс Аравійський» (1963), «Доктор Живаго» (1966) та «Подорож до Індії» (1985).
Дев’ять номінацій на «Оскар» (вісім за музику та одна за пісню).
Чотири премії «Золотий глобус», дві BAFTA, одна Grammy.
Почесний «Оскар» за видатні заслуги в кінематографі (1993, неофіційно згадується як Lifetime Achievement).
Почесна премія «Сезар» та інші відзнаки за внесок у світову кіномузику.
Він вважається одним із гігантів музики для кіно 20 століття.

Моріс Жарр був одружений чотири рази. Перша дружина — Марсель Анрієтта Ренодін, з якою у нього народився син Жан-Мішель Жарр (відомий електронний композитор, автор «Oxygène»). Друга дружина — Флоренс Латімер, з якою народився син Кевін Жарр (сценарист). Третя дружина — японська акторка та співачка Мієко Хірано. Четверта дружина — Фонг Жарр (китаянка), з якою він прожив останні роки до смерті. Його син Жан-Мішель став світовою зіркою електронної музики, а онуки також пов’язані з мистецтвом. Жарр рідко говорив про родину публічно, фокусуючись на творчості. Його особисте життя включало кілька шлюбів і дітей від різних союзів.

Моріс Жарр помер 28 березня 2009 року від раку в Малібу, Каліфорнія, у віці 84 років. Його спадщина продовжує жити: саундтреки до «Лоуренса Аравійського», «Доктора Живаго» та інших фільмів регулярно виконуються в концертах, перевидаються та використовуються в медіа. Його син Жан-Мішель Жарр часто згадує батька в інтерв’ю та присвячує йому твори. У 2020-х роках його музика звучить у документальних фільмах, ремастерах класики та нових проєктах. Його внесок у кіномузику вважається класичним, і він надихає сучасних композиторів (наприклад, Ганса Циммера чи Людвіга Ґорранссона). У майбутньому очікуються ретроспективи його робіт на фестивалях та в записах. Його музика залишається однією з найвпливовіших у історії кіно.