Моріс Роне

Моріс Роне (справжнє ім’я Моріс Жульєн Марі Робіне) народився 13 квітня 1927 року в Ніцці, Франція. Він був єдиною дитиною в родині професійних акторів Еміля Робіне та Жільберти Дюбрей. З 14 років Моріс уже виступав на сцені разом із батьками. Він вивчав акторську майстерність у Центрі драматичного мистецтва в Парижі та швидко став одним із найперспективніших молодих акторів французького кіно та театру. Його елегантна зовнішність і меланхолійний шарм зробили його ідеальним для ролей романтичних героїв і складних психологічних персонажів.

Моріс Роне — видатний французький актор, режисер і сценарист, один із ключових представників французької нової хвилі. Він зіграв у понад 70 фільмах, серед яких культові стрічки: «Підйом на ешафот» (1958, Луї Маль), «Пурпурне полуденне сонце» (1960, Рене Клеман, з Аленом Делоном), «Вогник у пітьмі» (1963, Луї Маль), «Басейн» (1969, Жак Дере, з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер), «Невірна дружина» (1969, Клод Шаброль). Роне майстерно втілював образи елегантних, але внутрішньо розгублених інтелектуалів. Він також зняв чотири фільми як режисер і написав кілька сценаріїв. Його кар’єра тривала понад 30 років і залишила помітний слід у французькому кінематографі.

Моріс Роне отримав Étoile de Cristal за акторську майстерність. Він ставав лауреатом призу за найкращу чоловічу роль на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні (1967, за роль у фільмі Шаброля «Скандал») та на фестивалі в Сан-Паулу (1965). Його роботи неодноразово відзначалися на Венеційському кінофестивалі, а фільм «La Balance» (1982), де він зіграв одну зі своїх останніх ролей, отримав «Сезар» як найкращий французький фільм року.

Моріс Роне народився в акторській родині: батько Еміль Робіне та мати Жільберта Дюбрей були професійними сценічними акторами. Перший шлюб (1950–1956) — з акторкою Марією Паком. Пізніше він мав тривалі стосунки з Жозефіною Чаплін (донькою Чарлі Чапліна), з якою жив з 1977 року до своєї смерті. У цьому союзі народився син Жульєн. Роне рідко говорив про особисте життя публічно, хоча воно було бурхливим і включало періоди боротьби з алкоголем. Він помер 14 березня 1983 року в Парижі від раку легенів у віці 55 років.

Моріс Роне пішов з життя 14 березня 1983 року. Його остання значна роль — гангстера Роджера Массіна у фільмі «La Balance» (1982) Боба Свейма, який отримав «Сезар» як найкращий французький фільм. Перед смертю він також знявся у «Sphinx» (1981), «Beau-père» (1981) Бертрана Бліє та «Surprise Party» (1983). Сьогодні фільми з участю Роне вважаються класикою французького кіно. Його роботи регулярно реставрують і показують на ретроспективах, особливо стрічки Луї Маля, Клода Шаброля та Жака Дере. Моріс Роне залишається одним із найяскравіших і найелегантніших акторів французької нової хвилі, а його меланхолійні образи продовжують надихати кіноманів і режисерів.