Морґан Фрімен

Морґан Портерфілд Фрімен народився 1 червня 1937 року в Мемфісі, Теннессі, США. Він виріс у бідній сім’ї, де батьки розлучилися незабаром після його народження, через що його та сестру виховувала бабуся в Місісіпі, а згодом мати в Чикаго та Індіані. З раннього віку Фрімен захопився акторством, вигравши шкільний конкурс драматичного мистецтва у 12 років і виступаючи на радіо в Нашвіллі. Після закінчення Los Angeles City College у 1955 році він служив у Військово-повітряних силах США як механік до 1959 року, де мріяв стати пілотом, але обрав театр. Фрімен почав кар’єру на сцені, навчаючись у Pasadena Playhouse, і дебютував у театрі в Нью-Йорку в 1960-х, граючи в афроамериканських постановках.

Морґан Фрімен — американський актор, продюсер і наратор, визнаний за глибокий голос, емоційну глибину та універсальність ролей у кіно, театрі та документалістиці, що принесло йому статус ікони Голлівуду. Його прорив стався з роллю злочинця Фаста Блека у трилері “Street Smart” (1987), за яку він отримав першу номінацію на “Оскар”. Серед найвідоміших проектів — роль водія Хоука Колберна у “Driving Miss Daisy” (1989), за яку виграв “Золотий глобус”, та ув’язненого Реда у “Втечі з Шошенку” (1994), що стала культовою. Фрімен зіграв тренера Едді “Скрап-Айрон” Дюпре у “Million Dollar Baby” (2004), за яку отримав “Оскар”, а також Нельсона Манделу в “Invictus” (2009) Клінта Іствуда. Він озвучував документальні фільми, як “March of the Penguins” (2005) та серіали “Through the Wormhole” (2010–2017) і “The Story of God with Morgan Freeman” (2016–2019), а також грав Лусіуса Фокса у трилогії “Темний лицар” (2005–2012) та президента Трамбулла в серії “Olympus Has Fallen”. Його кар’єра охоплює понад 100 фільмів, включаючи “Se7en” (1995), “Glory” (1989) та “The Bucket List” (2007), з загальними зборами понад 10 мільярдів доларів. Фрімен також продюсує проекти та є амбасадором Revelations Entertainment.

Морґан Фрімен має понад 100 нагород і номінацій. У 2005 році виграв премію “Оскар” за найкращого актора другого плану у “Million Dollar Baby”. У 1990 році — “Золотий глобус” за найкращого актора (комедія/мюзикл) у “Driving Miss Daisy”. У 2012 році — Cecil B. DeMille Award на Golden Globes за внесок у кіно. У 2018 році — Screen Actors Guild Life Achievement Award. У 2008 році — Kennedy Center Honor. У 2011 році — AFI Life Achievement Award. У 2025 році — Lifetime Achievement Award на Joy Awards у Саудівській Аравії та Honorary Alumni Award від University of Mississippi Alumni Association. Номінації на “Оскар”: п’ять (1987 — “Street Smart”, 1989 — “Driving Miss Daisy”, 1994 — “Втеча з Шошенку”, 2005 — “Million Dollar Baby”, 2009 — “Invictus”). Також три номінації на Primetime Emmy за наративацію (2018, 2023, 2024).

Морґан Фрімен народився у сім’ї барбера Морґана Портерфілда Фрімана (помер 1961 від цирозу) та вчительки Мейм Едни Ревер (померла 2000), у якої було п’ятеро дітей; Фрімен — наймолодший, з трьома старшими сестрами та братом. Батьки розлучилися незабаром після його народження, і він з сестрою жив з бабусею в Місісіпі до її смерті 1943 року, після чого переїхав до матері в Чикаго. Фрімен був одружений з Джанетт Адейр Бредшоу з 1967 по 1979 рік; від неї в нього дочка Морґана (нар. 1983, власниця салонів краси в Джорджії) та усиновлена дочка Діна (нар. бл. 1962, стилістка). З Діною Фрімен також виховував її дочку Е’дену Хайнс (1982–2015, вбита хлопцем). Його син Альфонсо (нар. 1959) — від попередніх стосунків з Лолеттою Едкінс; вони помирилися, коли Альфонсо було 19. Ще один син Саіфулей (нар. 1960) — від невідомої матері, веде приватне життя. Фрімен одружився вдруге з Мірною Коллі-Лі у 1984–2010 роках; подружжя розлучилося через 23 роки шлюбу без спільних дітей, але разом виховували Е’дену. Наразі Фрімен не одружений, має онуків і правнуків, і часто говорить про важливість близьких родинних зв’язків, особливо після трагічної смерті онуки.

На листопад 2025 року Морґан Фрімен, якому 88 років, продовжує активну кар’єру, зосередившись на наративації, озвученні та обраних ролях у кіно. У листопаді 2025 року вийшов третій фільм франшизи “Now You See Me: Now You Don’t”, де він грає ілюзіоніста Таддеуса Бредлі поряд з Джессі Айзенбергом та Вуді Гаррельсоном; це його перший великий театральний реліз за роки. У лютому 2025-го прем’єра комедії “The Comeback Trail” з Робертом Де Ніро та Томмі Лі Джонсом, де Фрімен у ролі гангстера Реджі Фонтейна, про продюсера, що знімає вестерн з мафією. У виробництві драма “The Stone” (2025), де він грає ключову роль навпроти Кейт Мара та Лоуренса Фішберна про дружбу після падіння; реліз очікується наприкінці 2025-го. Фрімен повертається як наратор у новому серіалі Netflix “Life on Our Planet” (2025), продовженні документального проекту про еволюцію життя. Серед майбутніх — поява в серіалі “Lioness” (2023–2025) як Едвін Маллінс, а також озвучка у “My Dead Friend Zoe” (2024, реліз 2025) та “57 Seconds” (2024). У 2025 році він отримав Lifetime Achievement Award на Joy Awards у Ріяді від Ентоні Гопкінса та Honorary Alumni Award від University of Mississippi. Фрімен продовжує боротьбу з фіброміалгією від аварії 2008-го, носить компресійну рукавицю, але залишається активним: у вересні 2024-го вручив нагороду Клінту Іствуду на Monterey Jazz Festival. Він фокусується на благодійності через Revelations Entertainment, підтримує освіту в Місісіпі та веде приватне життя з родиною, уникаючи надмірної публічності.