Мохсен Махмальбаф

Мохсен Махмалбаф народився 29 травня 1957 року в Тегерані, Іран. Зростав у бідній родині в південній частині міста. У 15 років приєднався до ісламської бойової групи проти шаха, у 17 років був заарештований і провів понад чотири роки у в’язниці. Саме там почав писати та цікавився мистецтвом. Після революції 1979 року звільнений і розпочав кар’єру в кіно. Живе в еміграції з 2005 року, зараз переважно у Франції.

Іранський режисер, сценарист, продюсер і письменник, один із засновників нової хвилі іранського кіно. Зняв понад 20 повнометражних фільмів, серед яких «Салам, кіно!» (1995), «Час кохання» (1995), «Габбех» (1996), «Момент невинності» (1996), «Кандагар» (2001), «Президент» (2014) та документальний «Садівник» (2012). Його фільми неодноразово брали участь у конкурсах Каннського, Венеційського та Локарнського фестивалів. Автор понад 30 книг. Відомий соціально-політичною тематикою та впливом на світове кіно.

Понад 60 міжнародних нагород з престижних фестивалів, включаючи призи Канн, Венеції, Локарно, Токіо, Чикаго. Отримав Legion d’honneur від Франції, Freedom to Create Prize, почесні докторські ступені університетів Сент-Ендрюса та Париж-Нантер.

Перша дружина Фатеме Мешкіні (померла 1982). З 1987 року одружений з режисеркою Марзіє Мешкіні. Усі члени родини — кінематографісти. Донька Саміра Махмалбаф — відома режисерка («Яблуко», «Чорні дошки»). Донька Хана Махмалбаф також режисерка. Син Мейсам Махмалбаф — режисер і оператор. Родина працює разом у Makhmalbaf Film House і живе в еміграції.

Наразі Мохсен Махмалбаф живе в еміграції, продовжує писати та працювати над новими проектами, зокрема документальними та наративними стрічками про Афганістан. У 2025–2026 роках публікує публіцистику та відкрито листи щодо політичної ситуації в Ірані. Родина активно займається кіно, публічними дискусіями та правозахисною діяльністю. Махмалбаф залишається одним із найвпливовіших голосів іранського кіно в світі, поєднуючи творчість із громадською позицією.