Міу-Міу

Міу-Міу (справжнє ім’я Сільветт Еррі, фр. Sylvette Herry) народилася 22 лютого 1950 року в Парижі, Франція, у родині продавчині та поліцейського. Дитинство пройшло в скромних умовах, дівчинка рано почала працювати, щоб допомогти матері. Вона не мала акторської освіти спочатку, але потрапила в театральне середовище завдяки знайомству з актором і режисером Романом Бутейлем, який запросив її в популярний паризький театр Café de la Gare. Там вона починала як прибиральниця, потім стала костюмеркою, а згодом — акторкою. Кар’єра в кіно розпочалася в 1971 році. Станом на 2026 рік їй 75 років, вона продовжує зніматися в епізодичних ролях та жити в Парижі.

Міу-Міу прославилася як унікальна акторка, яка поєднувала комедійність, сексуальність та глибину в ролях. Вона знялася в понад 80 фільмах, серед яких класика: «Вальсуючі» (Les Valseuses, 1974) Бертрана Бліє (де грала разом з Жераром Депардьє та Патріком Девере), «Виверт» (La Dérobade, 1979) Даніеля Дюваля (роль повії, за яку отримала «Сезар», але відмовилася), «Це солодке захворювання» (1977), «Entre Nous» (1983), «Мілу в травні» (1990) Луї Маля, «Жерміналь» (1993) Клода Беррі, «Суха чистка» (1997) та пізніші роботи як «Наука сну» (2006) Мішеля Гондрі та «Arrêtez-moi» (2013). Її амплуа — симпатична блондинка, яка еволюціонувала в глибокі драматичні образи. Вона також працювала в театрі та з багатьма видатними режисерами, включаючи Жозефа Лоузі, Патріса Леконта та Клода Беррі.

Міу-Міу — десятикратна номінантка на премію «Сезар», перемогла як найкраща акторка за фільм «Виверт» (La Dérobade, 1979), але відмовилася прийняти нагороду, вважаючи її неважливою. Вона також отримала премію «Люм’єр» (1997) за фільм «Суха чистка» (Nettoyage à sec). Номінувалася на інші європейські нагороди, її внесок у французьке кіно визнаний класикою, а ролі входять до історії французького кінематографа.

Міу-Міу мала стосунки з актором Патріком Девере (1970-ті роки), з яким познайомилася в Café de la Gare — їхня історія кохання та розставання була драматичною і пізніше відображена в кіно. Від Патріка народилася дочка Анжела (1974), яка стала фотографкою. У 1978 році народила дочку Жанну Еррі (Jeanne Herry) від режисера Жюльєна Бюїссона — Жанна також стала акторкою та режисеркою. Міу-Міу не була офіційно одружена з батьками своїх дочок. Нині її пов’язують стосунки з письменником, сценаристом і актором Жаном Теле (Jean Teulé), з яким вона живе в Парижі в кварталі Маре. Вона завжди ставила особисте життя вище кар’єри, присвячуючи багато часу дітям і сім’ї.

Міу-Міу продовжує жити в Парижі, де інколи знімається в невеликих ролях у французькому та європейському кіно. Вона залишається активною в театральному середовищі, дає інтерв’ю та бере участь у фестивалях. Її фільми, особливо «Вальсуючі» та «Виверт», регулярно переглядаються та перевидаються, а ролі вважаються класикою французького кіно 1970–1990-х. У 2026 році спадщина Міу-Міу жива завдяки ретроспективам, документальним фільмам і згадкам у історії кіно. Вона символізує незалежну, сильну жінку, яка поєднує гумор, сексуальність і глибину, надихаючи покоління акторок. Дочка Жанна Еррі продовжує сімейну традицію в кіно, а Міу-Міу зберігає статус ікони французького екрану.