Міхал Журавскі

Міхал Журавскі народився 2 липня 1979 року в Забже, Польща. Він виріс у сім’ї з корінням єврейського та татарського походження: батько Ян уш Журавскі був борцем, а родина матері походить зі Сілезії. У дитинстві та юності цікавився різними культурами та релігіями, зокрема буддизмом, хоча виховувався в католицькій традиції. Закінчив IV Ліцей імені Марії Склодовської-Кюрі в Хожуві, де вперше проявив акторський талант під час шкільних театральних постановок. Пізніше вступив до Театральної академії в Варшаві, яку успішно закінчив у 2002 році.

Міхал Журавскі – польський актор театру, кіно, телебачення, радіо та дубляжу. Відомий завдяки ролям у популярних польських серіалах і фільмах, таких як «Крук» (інспектор Адам Крук), «Король» (Якуб Шапіро), «Місто 44» («Чорний»), «Карбала» (сержант Ващук), «Я вбивця», «Стрепти» та багатьох інших. Брав участь у театральних постановках у Театрі Народовому та Театрі Розмаїтості в Варшаві, а також у дубляжі (зокрема, голос Корга в Marvel). Його брат Пйотр також актор. Міхал поєднує драматичні, кримінальні та історичні ролі, здобувши визнання за глибокі та харизматичні образи.

Має кілька номінацій та нагород, зокрема нагороду за найкращу чоловічу роль за фільм «Стрепти» (Strzępy) на Міжнародному фестивалі арт-кіно в Батумі (2023). Також нагороджений за участь у радіовиставі «Solaris» на фестивалі «Два театри».

Батько Міхала – Ян уш Журавскі, колишній борець. Має молодшого брата Пйотра Журавскі, який також став актором. Від попередніх стосунків має сина Леона. У 2010 році одружився з акторкою Ромою Гонсйоровською, з якою має сина Клеменса та доньку Ядвігу. Подружжя оголосило про розлучення, процес триває станом на 2026 рік. Міхал підтримує дружні стосунки з колишньою партнеркою – матір’ю Леона.

Зараз Міхал Журавскі продовжує активно зніматися в кіно та серіалах. Серед недавніх і майбутніх проектів – роль генерала Владислава Андерса у фільмі «Червоні маки», участь у «Дружині A(A)», «Боксері», серіалах «Леді Лав», «Гріхи сусідів», а також головні ролі в міні-серіалах «Гевеліюш» (2025) та «Олов’яні діти» (2026). Продовжує роботу в дубляжі та театрі. Активний у професійному плані, бере участь у різноманітних продюкціях, поєднуючи драму, історичні та сучасні історії.