міхаіл свєтін

Михайло Семенович Свєтін (справжнє прізвище — Гольцман) народився 11 грудня 1929 року в Києві. Закінчив Київське музичне училище за класом гобоя. З дитинства захоплювався кіно, особливо Чарлі Чапліном. Працював у Київському театрі музичної комедії, а з 1970 року — у Ленінграді (Санкт-Петербург). Змінив прізвище на Свєтін у 1980-х роках. Був одним із найяскравіших комедійних акторів радянського та російського кіно.

Михайло Свєтін — радянський і російський актор театру та кіно, Народний артист Росії. Відомий яскравими комедійними ролями у фільмах «Афоня» (1975), «Не може бути!» (1975), «Чародії» (1982), «12 стільців» (1977), «Інспектор Гулл» та багатьох інших. Майстер епізоду та характерних ролей, створював незабутні комічні образи. Працював у театрах Києва, Ленінграда та Санкт-Петербурга, зіграв у понад 50 фільмах.

Народний артист Російської Федерації (1994), Заслужений артист УРСР. Відзначений численними театральними та кінематографічними преміями за внесок у розвиток радянського та російського мистецтва. Ушанований як один із найяскравіших коміків радянського кіно.

Народився в єврейській родині: батько — Соломон Гольцман (власник галантерейної крамниці). Дружина — Броніслава Проскуріна, з якою прожив усе життя. У подружжя є донька Світлана. Родина актора завжди підтримувала його творчість. Михайло Семенович мешкав у Санкт-Петербурзі, останні роки — у Гатчині.

Михайло Свєтін пішов з життя 30 серпня 2015 року у віці 85 років у Гатчині (Ленінградська область) після тяжкої хвороби. Похований на Серафимовському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Його яскраві ролі продовжують радувати глядачів у класичних радянських комедіях, які регулярно транслюються на телебаченні та доступні на цифрових платформах. Творча спадщина актора залишається важливою частиною радянського та російського кінематографу.