Міхаіл Кауфман

Міхаіл Кауфман народився 4 вересня 1897 року в місті Білосток (тоді Гродненська губернія Російської імперії, нині Польща) у сім’ї єврейських інтелектуалів — батько був букіністом. Після закінчення місцевої гімназії вступив на юридичний факультет Московського університету, але революційні події та громадянська війна змінили його шлях. У 1919 році служив у Червоній армії. Після демобілізації у 1922 році приєднався до брата Дзиґи Вертова та групи «кіноків», де швидко став провідним оператором. Він удосконалював камери, винайшов нові механічні та оптичні пристрої для зйомок, що дозволило реалізувати новаторські методи кінематографії. Його життя тісно пов’язане з авангардним радянським кіно 1920-х років.

Міхаіл Кауфман увійшов в історію як головний оператор («очі Вертова») у фільмах брата Дзиґи Вертова: «Кіноглаз» (1924), «Одинадцятий» (1928), «Шоста частина світу» (1926) та культовий «Людина з кіноапаратом» (1929), де він сам з’являється в кадрі як оператор, що ризикує життям для ідеальних зйомок. Він був учасником групи «кіноків» і одним із теоретиків «кіно-ока». Як самостійний режисер та оператор зняв поетичні документальні фільми «Москва» (1927), «Весною» (1929, знятий у Києві, вважається одним із шедеврів радянської документалістики) та «Небувалий похід» (1931). Його стиль поєднує ліризм, експериментальні ракурси, динаміку та поезію повсякденного життя. Пізніше працював на студіях УРСР та на «Моснаучфильм».

Міхаіл Кауфман отримав звання Заслуженого діяча мистецтв РРФСР у 1935 році за внесок у розвиток радянського документального кіно. Його фільми, зокрема «Весною» та «Людина з кіноапаратом», визнані класикою світової документалістики та неодноразово включалися до списків найкращих документальних фільмів усіх часів (наприклад, на фестивалях та в оглядах Sight & Sound, BFI). Конкретних премій на кшталт «Оскар» не отримував, але його досягнення відзначені в історії авангардного кіно та численних ретроспективах.

Міхаіл Кауфман був середнім братом у сім’ї: старший — американський кінооператор Борис Кауфман (працював з Еліа Казаном, Сідні Люметом, отримав «Оскар»), молодший — знаменитий режисер Дзиґа Вертов (Давид Кауфман). Брати походили з єврейської родини інтелектуалів, і всі троє стали видатними кінематографістами. У 1933 році пережив особисту трагедію: його цивільна дружина-італійка Габріель зникла безвісти, а їхня тримісячна дитина померла наступного дня після знаходження. Пізніше був одружений вдруге. Мав сина Бориса Кауфмана, який згодом емігрував до Ізраїлю. Після смерті дружини та від’їзду сина жив один у Домі ветеранів кіно в Москві. Деталі особистого життя рідко розголошував публічно.

Міхаіл Кауфман помер 11 березня 1980 року в Москві у віці 82 років. Його спадщина продовжує жити в сучасному кінематографі: фільми, зокрема «Людина з кіноапаратом» та «Весною», регулярно реставруються, показуються на фестивалях (наприклад, у 2020-х роках на ретроспективах авангарду) та вивчаються як класика документального кіно. У 2020-х роках його роботи озвучуються сучасними композиторами та демонструються з живою музикою в кінотеатрах та на онлайн-платформах. Він залишається ключовою фігурою в історії радянського та українського авангарду, особливо завдяки зйомкам у Києві. Його ідеї про «кіно-око» та спостереження за життям «як є» вплинули на багатьох сучасних документалістів.