Мгер Мкртчян

Мгер (Фрунзик) Мкртчян народився 4 липня 1930 року в місті Гюмрі у багатодітній родині біженців від геноциду. З дитинства він захоплювався театром і кіно, поєднуючи навчання з роботою помічника кіномеханіка. Професійну освіту здобув у Єреванському театрально-художньому інституті, де розкрився його унікальний комедійний та драматичний талант. Сьогодні він визнаний одним із найвеличніших акторів вірменського та світового кінематографа XX століття.

Світову славу актору принесли ролі у культових комедіях Леоніда Гайдая, зокрема образ Джабраїла у фільмі «Кавказька полонянка». Не менш значущою стала його роль Рубика Хачикяна у стрічці «Міміно», де його дует із Вахтангом Кікабідзе став легендарним. Окрім комедій, Мгер проявив себе як глибокий драматичний актор у фільмах «Трикутник», «Ми і наші гори» та «Самотнім надається гуртожиток». Його акторська манера вирізнялася поєднанням сумного погляду та неймовірного почуття гумору, що робило його персонажів надзвичайно людяними. Він також був провідним актором Театру імені Сундукяна в Єревані.

За видатні досягнення в мистецтві Мгер був удостоєний звання Народного артиста та став лауреатом Державної премії СРСР за роль у фільмі «Міміно». Він отримав численні нагороди на всесоюзних кінофестивалях за найкращі чоловічі ролі в драматичних і комедійних картинах. У Вірменії він став національним героєм у сфері культури, отримавши державні премії Вірменської РСР. Його внесок у розвиток кіно був відзначений спеціальними призами за гуманізм та майстерність. Навіть без «Оскара» його ім’я стоїть у ряду найвпливовіших артистів своєї епохи.

Особисте життя актора було сповнене глибоких трагедій, які він ретельно приховував за маскою комедіанта. Його друга дружина, актриса Донара Пілосян, страждала на тяжке психічне захворювання, яке згодом успадкував їхній син Ваагн. Це стало причиною великих душевних страждань актора, який до останніх днів опікувався своєю родиною. У Мгера також була донька Нуне, яка трагічно загинула через кілька років після смерті батька. Його третій шлюб із Тамарой Оганесян був спробою знайти спокій у зрілому віці. Незважаючи на особисті негаразди, він завжди залишався теплим і відкритим для друзів та колег.

Мгер Мкртчян пішов із життя 29 грудня 1993 року в Єревані, але його спадщина продовжує жити в пам’яті мільйонів шанувальників. Сьогодні в його рідному місті Гюмрі працює музей, присвячений його життю та творчості, а пам’ятники героям «Міміно» встановлені у Вірменії та Грузії. Його фільми регулярно транслюються на телебаченні, а цитати його персонажів стали крилатими висловами. Сучасні вірменські режисери часто звертаються до його досвіду як до еталону акторської щирості. Ім’я Мгера Мкртчяна носить один із театрів у Єревані, який він сам і заснував незадовго до смерті.