Метт Діллон

Метт Діллон народився 18 лютого 1964 року в Нью-Рошеллі, штат Нью-Йорк, США, під повним ім’ям Метью Реймонд Діллон. Його мати, Мері Еллен Діллон, була домогосподаркою, а батько, Пол Діллон, — портретистом та менеджером з продажу в компанії Union Camp, виробника іграшкових ведмедів. Метт виріс у великому ірландсько-католицькому родині з шістьма дітьми: старша сестра Кеті та брати Кевін (актор, відомий за «Команда зловісних з Алькатрасу»), Пол-молодший, Тімоті та Браян. Дитинство минуло в Мамаронеку, де він відвідував школу Hommocks Middle School; у 14 років його помітили скаути під час прогуляння уроків і запросили на кастинг, що стало початком кар’єри без формальної акторської освіти.

Метт Діллон — американський актор і режисер, ідол підліткового кіно 1980-х, відомий ролями бунтарів, антигероїв та харизматичних лиходіїв у драмах, комедіях і трилерах. Дебютував у 14 років у драмі «На межі» (Over the Edge, 1979), після чого знявся в класиці Френсіса Форда Копполи «Світанок повстанців» (The Outsiders, 1983) як бунтар Даллас Вінстон, що зробило його зіркою підліткового Голлівуду. У 1980-х блиснув у «Rumble Fish» (1983), «The Flamingo Kid» (1984) та «Tex» (1982), демонструючи чарівність і драму. У 1990-х перейшов до дорослих ролей: наркоман у «Аптекарський ковбой» (Drugstore Cowboy, 1989), музикант у «Singles» (1992), лиходій у «To Die For» (1995) та «Wild Things» (1998). Комедійний прорив — роль одержимого детектива у «Є щось про Мері» (There’s Something About Mary, 1998), за яку отримав MTV Movie Award. У 2000-х номінувався на Оскар за расиста-поліцейського у «Краш» (Crash, 2005). Режисерський дебют — «Місто привидів» (City of Ghosts, 2002). На телебаченні — Ітан Берк у «Вайворд Пайнс» (Wayward Pines, 2015). Серед пізніших — «Capone» (2020), «Asteroid City» (2023) Вес Андерсона. Діллон знявся в понад 50 фільмах, поєднуючи інді-драму з блокбастерами.

– Номінація на Оскар за найкращу чоловічу роль другого плану за «Краш» (2005).
– Номінація на Золотий глобус за найкращу чоловічу роль другого плану за «Краш» (2005).
– Премія Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль за «Аптекарський ковбой» (1990).
– Премія Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль за «Краш» (2005).
– Премія MTV Movie Award за найкращого лиходія за «Є щось про Мері» (1999).
– Номінація на Screen Actors Guild Award за видатну чоловічу роль другого плану за «Краш» (2006).
– Номінація на Saturn Award за найкращого актора в серіалі за «Вайворд Пайнс» (2015).
– Зірка на Голлівудській алеї слави (2000).

Батьки Метта Діллона — мати Мері Еллен Діллон, домогосподарка ірландського походження, та батько Пол Діллон, портретист і менеджер з продажу, які виховували шістьох дітей у католицькій родині; Пол помер у 2006 році, а Мері Еллен підтримує сина на подіях. Метт — другий з шести: старша сестра Кеті Діллон, брати Кевін (актор, народжений 1965), Пол-молодший, Тімоті та Браян; дядьки — коміксисти Джим Реймонд і Алекс Реймонд. Родина близька, Метт часто згадує підтримку матері в ранній кар’єрі. Діллон не одружений і не має дітей, зберігаючи приватність у особистому житті; з 2010-х у стосунках з італійською моделлю та акторкою Робертою Мастромічеле, з якою познайомився на зйомках; пара разом понад 10 років, без шлюбу чи дітей, але планує спільні проекти. Раніше мав романи з Камерон Діаз (під час «Є щось про Мері»), Гіларі Суонк (2000-ті) та Елізабет Банкс. Метт близький з братом Кевіном, з яким знявся в «Краші», та наголошує на важливості родини як опори в Голлівуді. Родина мешкає в Нью-Йорку, де Метт проводить час між проектами.

Наразі, у грудні 2025 року, Метт Діллон, якому виповнилося 61, продовжує активну кар’єру актора та режисера, зосереджуючись на незалежних драмах і комедіях, балансуючи зйомки з життям у Нью-Йорку та Італії з партнеркою Робертою Мастромічеле. У листопаді 2025-го прем’єрував біографічну драму «Being Maria» (2025), де зіграв Марлона Брандо поряд з Наталі Портман як Марією Шнайдер; фільм, натхненний скандалом «Останнього танго в Парижі», зібрав схвальні відгуки за глибину ролі Діллона та номінацію на Золотий глобус за найкращу чоловічу роль. У жовтні 2025-го вийшов його трилер «The Fence» (2025), де Метт грає детектива, що розслідує зникнення поряд з Оскаром Айзеком; стрічка стартувала на TIFF і доступна на Hulu, хвалена за напругу та хімію касту. Серед недавніх — роль у комедії «Haunted Heart» (2024) з Емілі Блант, де Діллон втілив привида-романтика, та голосова робота в анімації «Stitch Head» (2025). У серпні 2025-го Метт знявся в епізоді серіалу Apple TV+ «The Morning Show» сезон 4, де зіграв журналіста-скандаліста; прем’єра запланована на 2026 рік. Як режисер, він готується до прем’єри документального фільму про кубинського джазмена «The Great Fellove 2» (2026), продовження його дебюту 2020-го. У листопаді 2025-го Діллон взяв участь у благодійному заході Save the Children у Нью-Йорку, де обговорював ментальне здоров’я акторів. Метт насолоджується стосунками з Робертою, подорожуючи Італією, та близькістю з родиною, особливо братом Кевіном. Серед майбутніх планів — головна роль у нуар-трилері «Nouvelle Vague» (2026) з Венсаном Касселем, можливе повернення до франшизи «Є щось про Мері» та режисерський проект про ірландську імміграцію; Діллон фокусується на ролях, що відображають зрілість, та адвокацію за незалежне кіно.