Метью Бродерік

Метью Бродерік народився 21 березня 1962 року в Нью-Йорку, США, у творчій сім’ї акторів. Його батько, Джеймс Бродерік, був відомим актором театру та телебачення, знімався в серіалах “Бреннер” (1959–1964) та “Сім’я” (1976–1980), а мати, Патриція Бродерік (уроджена Біоу), — драматургиня та художниця з єврейських коренів з Німеччини та Польщі. Метью — наймолодший з трьох дітей, ріс у Грінвіч-Віллідж поряд з сестрами Мартою та Джанет, у атмосфері богемного Манхеттена, де часто відвідував театральні репетиції батька. З дитинства він захопився акторством, дебютувавши в шкільній постановці “Трамвай ‘Бажання'” у ролі Стенлі Ковальського. У 1980-х роках навчався в престижній школі Neighborhood Playhouse School of the Theatre, де відточив майстерність за методом Мейснера. Його рання кар’єра почалася з офф-Бродвейських ролей, що швидко привели до Бродвею та Голлівуду.

Метью Бродерік — американський актор театру, кіно та телебачення, ікона 1980-х, відома харизматичними ролями юних бунтарів, комічних лиходіїв та драматичних героїв. Його прорив стався на Бродвеї з роллю в “Торч Сонг Трілогі” (1982) Гарві Фірстайна, а в 1983-му — з “Брайтон-Біч Мемoirs” Ніла Саймона, де він зіграв підлітка Євгена Морріса Джерома. У кіно дебютував у “Макс Дуган повертається” (1983) того ж Саймона, а славу принесли “Війна ігр” (1983) як хакер-підліток та “Ферріс Бюллер бере вихідний” (1986) — культова комедія про школяра-абітурієнта, номінована на “Золотий глобус”. Серед знакових проектів — середньовічне фентезі “Ледігоук” (1985) з Рутгером Гауером, драма “Слава” (1989) про афроамериканських солдатів Громадянської війни, комедія “Свіжі” (1990) з Марлоном Брандо, сатира “Вибори” (1999) з Різ Візерспун, мюзикл “Король Лев” (1994) як голос дорослого Сімби. На Бродвеї блискуче зіграв у “Виробники” (2001) Мела Брукса поряд з Натаном Лейном, “Нічого не кажи” (2014) та “Плаза Сьют” (2022) з дружиною Сарою Джессікою Паркер. Його стиль — легка харизма, гумор та емоційна глибина, що робить персонажів незабутніми в комедіях і драмах.

Метью Бродерік удостоєний двох премі “Тоні”: за найкращу чоловічу роль другого плану в п’єсі “Брайтон-Біч Мемoirs” (1983), що зробило його наймолодшим переможцем у цій категорії, та за найкращу чоловічу роль у мюзиклі “Як успіти в бізнесі без особливих зусиль” (1995). За “Ферріс Бюллер бере вихідний” (1986) номінований на “Золотий глобус” як найкращий актор у комедії. Серед досягнень — зірка на Голлівудській Алеї слави (2006) за внесок у кіноіндустрію, номінація на “Тоні” за “Виробники” (2001), премія Drama Desk за “Брайтон-Біч Мемoirs” та Theatre World Award (1983). Фільм “Виробники” (2005) приніс номінації на “Золотий глобус” та “Еммі” за саундтрек. Загалом, станом на грудень 2025 року, він має понад 10 перемог і 20 номінацій на преміях, включаючи BAFTA за “Війна ігр” (1983), підкреслюючи його статус зірки театру та кіно.

Батьками Метью Бродерік були Джеймс Бродерік, актор з ірландсько-англійським корінням, зірка серіалів “Бреннер” та “Сім’я”, який помер у 1982 році від раку, та Патриція Бродерік, драматургиня та художниця з єврейської родини з Німеччини та Польщі, авторка сценарію “Нескінченність” (1996), де Метью зіграв головну роль. У Метью дві старші сестри: Марта Бродерік, актриса та співачка, та Джанет Бродерік, медсестра; сім’я зберігала близькі зв’язки, і сестри підтримували його кар’єру. У 1997 році Метью одружився з актрисою Сарою Джессікою Паркер, з якою познайомився в 1991-му на зйомках “Секс у великому місті”; шлюб триває понад 28 років, пара часто грає разом, як у “Плаза Сьют” (2022–2024). У них троє дітей: син Джеймс Вілкі Бродерік (нар. 2002), випускник Університету Брауна (2025), актор з ролями в “Секс у великому місті” та “Маргарет”; близнючки Табіта Ходж Бродерік та Маріон Лоретта Елвелл Бродерік (нар. 2009), які зрідка з’являються публічно, але супроводжували батьків на прем’єрах. Сім’я живе в Нью-Йорку, веде приватне життя, з акцентом на освіту та творчість; Метью пишається сином, який йде акторським шляхом, та доньками, яких називає “своєю гордістю”.

Станом на грудень 2025 року Метью Бродерік готується до прем’єри офф-Бродвейської постановки “Тартюф” (Tartuffe) за новою версією Лукаса Гната в New York Theatre Workshop, де грає головну роль Тартюфа поряд з Девідом Кроссом (Оргон), Амбер Ґрей (Ельміра), Біанкою Дель Ріо (Мадам Пернель) та іншими; репетиції стартували в листопаді, перша вистава — 28 листопада, прем’єра — 16 грудня, з продовженням до 11 січня 2026-го через попит, з режисурою Сари Бенсон. У листопаді оголошено, що Метью та син Джеймс Вілкі з’являться в епізоді серіалу “Елсбет” (Elsbeth) на CBS у 2026-му, де гратимуть у світі консультацій з вступу до коледжів. Серед недавніх подій — сімейна поява на прем’єрі мюзиклу “Смаш” (Smash) у квітні 2025-го, де близнючки Табіта та Маріон супроводжували батьків, та святкування випуску Джеймса з Брауна в травні. У травні 2025-го анонсовано возз’єднання з Аланом Раком з “Ферріс Бюллер” у комедії “Найкраще ще попереду” (The Best Is Yet to Come) за адаптацією французького фільму, режисера Джона Тертлтауба, з Альаном Лоебом як сценаристом; зйомки стартують влітку 2026-го під егідою Lionsgate та MRC. Метью також готується до гала-вечері New York City Ballet у жовтні 2025-го з Сарою Джессікою Паркер. У 63 роки він балансує театр з кіно, уникаючи соцмереж, черпаючи натхнення з родини; в інтерв’ю Late Night with Seth Meyers (листопад 2025) жартував про репетиції “Тартюфа” та спогади з “Плаза Сьют”. Загалом, фокус на класичних ролях і сімейних проектах, прагнучи “залишатися актуальним без поспіху”.