Мері Шеллі

Мері Шеллі народилася 30 серпня 1797 року в Лондоні в родині відомих інтелектуалів: філософа Вільяма Годвіна та захисниці прав жінок Мері Волстонкрафт. На жаль, її мати померла невдовзі після пологів, що наклало відбиток на все подальше життя та творчість майбутньої письменниці. Вона виховувалася в атмосфері радикальних ідей та літературних дискусій, здобувши чудову домашню освіту.

Світову славу їй приніс готичний роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей», який вона почала писати у віці вісімнадцяти років. Цей твір став основою для цілого жанру наукової фантастики та породив одного з найбільш впізнаваних персонажів у світовій культурі. Окрім «Франкенштейна», вона написала антиутопічний роман «Остання людина» та історичний роман «Вальперга». Мері також була важливою фігурою в колі романтиків, популяризуючи та редагуючи твори свого чоловіка.

За життя Мері Шеллі не отримувала літературних премій у сучасному розумінні, проте її вплив на світову літературу є неоціненним. Сьогодні вона визнана фундаторкою наукової фантастики та однією з найвидатніших письменниць епохи романтизму. Її ім’я внесено до численних залів слави літераторів, а її доробок став об’єктом тисяч наукових досліджень та екранізацій.

Її особисте життя було сповнене як пристрасті, так і глибокого болю: у 1814 році вона втекла з поетом Персі Біші Шеллі, з яким згодом взяла шлюб. У пари народилося четверо дітей, проте вижив лише один син — Персі Флоренс Шеллі. Після трагічної загибелі чоловіка у 1822 році Мері присвятила себе вихованню сина та збереженню літературної спадщини Персі. Вона ніколи більше не виходила заміж, попри численні пропозиції, залишаючись вірною пам’яті свого коханого.

Мері Шеллі пішла з життя 1 лютого 1851 року в Лондоні у віці 53 років. На сьогодні її фігура є культовою: про неї знімають біографічні фільми, а образи з її творів продовжують надихати режисерів, художників та вчених. «Франкенштейн» залишається однією з книг, що найбільше видаються та обговорюються у світі. Хоча нових проектів від самої Мері бути не може, її ідеї щодо відповідальності вченого перед своїм творінням сьогодні актуальні як ніколи в контексті розвитку штучного інтелекту.