Мел Ґібсон

Мел Колумкус Ґібсон народився 3 січня 1956 року в Пік-Гілл, Нью-Йорк, США. Він є шостим з 11 дітей у сім’ї ірландсько-шотландського походження: батько Гаттон Ґібсон, залізничний бригадир і автор книг, мати Енн Рейлі, домогосподарка. У 1968 році, через опір батька війні у В’єтнамі, родина емігрувала до Австралії, де оселилася в Сіднеї; Мел відвідував католицькі школи та катехитичний коледж. Там він почав цікавитися акторством, приєднавшись до шкільної трупи, і згодом вступив до Національного інституту драматичного мистецтва (NIDA) у 1974–1977 роках.

Мел Ґібсон — американо-австралійський актор, режисер, сценарист і продюсер, відомий динамічними ролями в екшнах і драмах, а також успішними режисерськими проєктами з високими касовими зборами. Його кар’єра почалася в австралійському кіно: дебют у “Скаженому Максе” (1979) як Макс Рокатанскі, продовження в “Скаженому Максе 2” (1981) і “Скаженому Максе: Під куполом грому” (1985). Прорив у Голлівуді стався з комедією “Зброєносе” (1984), за якою послідували “Смертельне зброя” (1987), “Смертельне зброя 2” (1989), “Смертельне зброя 3” (1992) і “Смертельне зброя 4” (1998) як сержант Мартін Ріггс. Серед знакових фільмів: романтична комедія “Зізнання приватного серця” (1993), драма “Хоробре серце” (1995), де він зіграв Вільяма Воллеса, “Розіграш” (1998) з Джулією Робертс, “Що спочиває в могилі” (2000), “Знаки” (2002), “Страсті Христові” (2004) як режисер. У театрі грав у австралійських постановках, а також озвучував ролі в анімації (“Бек” і “Бек 2”, 2005–2006). Ґібсон став одним із найкасовіших акторів 1990-х, зібравши мільярди в прокаті.

Мел Ґібсон отримав премію “Оскар” за найкращу режисуру та “Оскар” за найкращий фільм за “Хоробре серце” (1995). Він має дві номінації на “Оскар” як актор (за “Хоробре серце” і “Що спочиває в могилі”, 2000). Премія “Золотий глобус” за найкращу режисуру (“Хоробре серце”, 1995), дві номінації як актор. Дві премії BAFTA за “Хоробре серце” (найкращий фільм і режисура, 1996). MTV Movie Award за “Смертельне зброя 2” (1990), премія “Сатурн” за “Скаженого Макса 2” (1982), зірка на Голлівудській алеї слави (2005). За “Страсті Христові” номінації на “Золотий глобус” і визнання від католицьких організацій. У 2025 році отримав почесну нагороду від Австралійської академії кіно.

Батько Мела — Гаттон Ґібсон (1918–2020), ветеран Другої світової, консервативний католик і автор, мати — Енн Рейлі (1924–1997). У Ґібсона 10 братів і сестер, сім’я була тісною, з сильним католицьким вихованням; батько виграв “Jeopardy!” у 1962 році, що вплинуло на освіту дітей. Мел одружився з Робін Мур, австралійською акторкою, 18 червня 1980 року; шлюб тривав 26 років, розлучення завершено в 2011 році після скандалів. У пари семеро дітей: дочки Мілан (1980), Кетрін (1982), Луїза (1985), Ханна (1980, близнюки з Мілан), сини Крістіан (1979), Вільям (1985, близнюки з Луїзою), Томас (1999). Після розлучення Мур отримала опіку над молодшими дітьми. З 2014 року Ґібсон у стосунках з австралійською письменницею Розаліно Ріссо; у них дочка Ларс-Ґертруда (нар. 2017). Сім’я лишається приватною, але Ґібсон часто говорить про важливість віри та батьківства; у 2023 році Крістіан знявся з батьком у “Падінні імперії”.

На листопад 2025 року Мел Ґібсон активно знімається в кіно, повернувшись до провідних ролей після паузи через скандали 2010-х. У 2024 році вийшов його режисерський проєкт “Падіння імперії” (The Passion of the Christ: Resurrection), сиквел “Страстей Христових”, знятого в Італії, з Джимом Кавізелом; фільм зібрав понад 500 млн доларів у прокаті за перший місяць. Ґібсон завершив зйомки в екшн-трилері “Flight Risk” (2025) з Марком Волбергом, де зіграв антагоніста, реліз заплановано на 2026 рік. Він готується до ролі в історичній драмі “Herod” про царя Ірода, яку планує зняти як режисер у 2026–2027 роках. Серед інших проєктів — поява в “Смертельній зброї 5” (анонс у серпні 2025), де повернеться як Ріггс разом з Денні Ґловером, та гостьова роль у серіалі HBO “Hacks” (сезон 4, 2025). Ґібсон продовжує продюсування через Icon Productions, фокусуючись на релігійних і історичних темах, і активно займається благодійністю: підтримує ветеранів і католицькі ініціативи. У соцмережах ділиться думками про віру, сім’ю та здоров’я (у 2024 пережив операцію на серці). З Ріссо та дітьми живе в Малібу, планує більше часу на родину; у 2025 році виграв позов проти таблоїдів за наклеп.