Медлін Стоу

Медлін Марі Стоу народилася 18 серпня 1958 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США. Вона є найстаршою з трьох дітей у родині: батько Роберт Альфред Стоу, цивільний інженер з Орегону, мати Мір’я Марія (дівоче прізвище Мора Стейнворт) походила з впливової політичної родини в Коста-Риці з німецьким корінням. Стоу виросла в робочому районі Ігл-Рок у Лос-Анджелесі, де з дитинства займалася класичним піаніно, мріючи стати концертною піаністкою, але після смерті вчителя в 10 років перейшла до акторства. Вона навчалася в Університеті Південної Каліфорнії за фахами кіно та журналістика, але покинула навчання, щоб зосередитися на кар’єрі, дебютувавши в театрі Beverly Hills’ Solari Theatre. Стоу також вивчала психологію в Університеті Каліфорнії в Берклі, але акторство стало її покликанням.

Медлін Стоу — американська акторка, відома драматичними ролями в кіно та телебаченні, з акцентом на сильних, складних жінок у трилерах, історичних драмах та серіалах. Вона дебютувала у фільмі “Stakeout” (1987) з Річардом Дрейфусом, а прорив стався з роллю Кори Мунро в епічній драмі “Останній з мохікан” (The Last of the Mohicans, 1992) з Деніелом Дей-Льюїсом, що принесло номінацію на MTV Movie Award. Серед найвідоміших проектів — роль психіатра Кетрін Рейлі в sci-fi “12 мавп” (12 Monkeys, 1995) з Брюсом Віллісом, за яку отримала номінацію на Saturn Award, та Джейн у “Дочка генерала” (The General’s Daughter, 1999) з Джоном Траволтою. Стоу блискуче зіграла Джейн Берنز у ансамблевій драмі “Скорочення” (Short Cuts, 1993) Роберта Олтмена, що принесло Volpi Cup на Венеційському фестивалі. На телебаченні вона здобула славу як Вікторія Ґрейсон у серіалі “Помста” (Revenge, 2011–2015) на ABC, за роль якої номінована на Golden Globe. Стоу також знялася в “Unlawful Entry” (1992), “Blink” (1993) як сліпа музикантка, “We Were Soldiers” (2002) та “Saving Milly” (2005). Її кар’єра охоплює понад 40 ролей, з паузами для сім’ї, але з поверненнями в “Soundtrack” (2019) на Netflix та “It: Welcome to Derry” (2025) на HBO як Інґрід Керш.

– Volpi Cup за найкращу жіночу роль (Венеційський кінофестиваль, 1993) за “Скорочення”.
– Номінація на Golden Globe за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі (2012) за “Помста”.
– Номінація на Saturn Award за найкращу жіночу роль (1996) за “12 мавп”.
– Номінація на MTV Movie Award за найкращий поцілунок (1993) за “Останній з мохікан”.
– Imagen Award за найкращу акторку (2006) за “Saving Milly”.
– Humanitarian Award від Keck School of Medicine, University of Southern California (2014).
– Номінація на Independent Spirit Award за найкращу жіночу роль другого плану (1999) за “Under Heaven”.
– Номінація на Satellite Award за найкращу жіночу роль у міні-серіалі (2008) за “Would Be Kings”.
– Gemini Award за найкращу жіночу роль (2008) за “Would Be Kings”.
– Номінація на Teen Choice Award за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі (2012) за “Помста”.

Батьки Медлін Стоу — цивільний інженер Роберт Альфред Стоу з Орегону та Мір’я Марія Мора Стейнворт з Коста-Риці, яка походила з політичної еліти; мати навчила доньку іспанської, а родина виросла в скромних умовах, з двома молодшими братами та сестрою. Стоу одружилася з актором Браяном Бенбеном у 1982 році, з яким познайомилася на зйомках міні-серіалу “The Gangster Chronicles” (1981); шлюб триває понад 43 роки, і пара разом балансує кар’єру з приватним життям. У них є донька Мей Теодора Бенбен (нар. 1996), яка виросла на ранчо в Техасі; Стоу взяла паузу в кар’єрі з 1996 по 1998 рік для материнства, і донька надихає її на вибір ролей. Родина жила на ранчо біля Фредеріксбурга, Техас, до 2025 року, коли переїхала до Мемфіса, Теннессі, в історичний район Чікасо-Ґарденс. Стоу близька з чоловіком, з яким ділить любов до коней та подорожей, і уникає публічності, фокусуючись на сім’ї; Бенбен підтримує її в акторстві, з’являючись у “Помсті”. Вона також підтримує зв’язок з костариканським корінням через благодійність. Сьогодні родина веде спокійне життя, з акцентом на приватність та спільні інтереси, як садівництво та волонтерство.

Наразі Медлін Стоу, якій 67 років, переживає відродження кар’єри після паузи, проживаючи в Мемфісі, Теннессі, з чоловіком Браяном Бенбеном та донькою Мей, зосереджуючись на ролях у жахах та драмах. У 2025 році вона дебютувала в серіалі HBO “It: Welcome to Derry” як Інґрід Керш, мати Пеннівайза, у приквелі до фільмів “Воно” (2017–2019) за Стівеном Кінгом; серіал прем’єрував у жовтні з дев’ятьма епізодами, де Стоу грає загадкову помічницю зла, пов’язану з сучасними подіями в Америці, і роль принесла схвальні відгуки за інтенсивність. Зйомки завершилися влітку, і Стоу в інтерв’ю NYT (8 грудня 2025) зазначила, що проект “говорить про наші часи” та висловила бажання сувеніра з Деррі. Серед недавніх — гостьова роль у “Soundtrack” (2019) на Netflix, скасований після сезону, та благодійна робота з Artists for Peace and Justice у Гаїті. У травні 2025 Стоу була помічена на рідкісній прогулянці в Лос-Анджелесі з донькою, де підкреслила приватність. Серед майбутніх проектів — можливе продовження “It: Welcome to Derry” на HBO, якщо серіал продовжать, та незалежна драма про сімейні таємниці, зйомки якої стартують у 2026 році в Теннессі. Стоу активно виступає проти локальних спорів, як-от з HOA у Чікасо-Ґарденс за гейти в Мемфісі (січень 2025), де представила дослідження на міській раді. Вона підтримує освіту та охорону довкілля, практикує йогу, верхову їзду та піаніно для релаксації, уникаючи соцмереж (“Я ненавиджу їх”), але ділиться в інтерв’ю про роль сім’ї та натхнення від Кінга. Стоу планує режисерський дебют у короткометражці про жіночу силу в 2026 році та продовжує адвокацію миру.