Майкл Вінтерботтом

Майкл Вінтерботтом (Michael Winterbottom) народився 29 березня 1961 року в місті Блекберн, графство Ланкашир, Англія. Йому зараз 64 роки (станом на 2026 рік). Він вивчав англійську мову в Бейліол-коледжі Оксфордського університету, а згодом навчався кіно та телебаченню в Бристольському університеті. Почав кар’єру в телебаченні як монтажер на Thames Television, а потім перейшов до режисури документальних фільмів та серіалів. Він є одним з найпродуктивніших британських режисерів, відомий різноманітністю жанрів — від драми та документалістики до комедії та політичних стрічок. Заснував продакшн-компанію Revolution Films разом з Ендрю Ітоном. Він атеїст і веде активне професійне життя, зосереджене на незалежному кіно.

Майкл Вінтерботтом — британський режисер, сценарист, продюсер та монтажер, який зняв понад 30 повнометражних фільмів та серіалів. Він прославився завдяки таким стрічкам, як «Дивокрай» (Wonderland, 1999), «24 години з життя рок-зірки» (24 Hour Party People, 2002), «Весь цей світ» (In This World, 2002), «Дорога на Гуантанамо» (The Road to Guantanamo, 2006), «Могутнє серце» (A Mighty Heart, 2007), «9 пісень» (9 Songs, 2004), серія фільмів «Подорож» (The Trip) з Стівом Куганом та Робом Брайдоном, а також «Жадібність» (Greed, 2019) та «Шошана» (Shoshana, 2023). Його стиль часто поєднує документальну естетику з художнім кіно, імпровізацією акторів та соціальними темами. Фільми Вінтерботтома регулярно відбираються на Каннський, Берлінський та Венеційський кінофестивалі.

Майкл Вінтерботтом має понад 27 перемог та 61 номінацію на різні премії. Серед ключових: Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю за фільм «Весь цей світ» (2003), Срібний ведмідь за найкращу режисуру за «Дорогу на Гуантанамо» (2006), премія BAFTA за найкращий фільм не англійською мовою («Весь цей світ»), приз за найкращу режисуру на Сан-Себастьянському кінофестивалі («Дженова», 2008). Його фільми неодноразово номінувалися на Каннський та Берлінський фестивалі, а також отримували нагороди від BIFA (British Independent Film Awards). Він має почесний докторський ступінь Бристольського університету та нагороду за внесок у кіно від Єрусалимського кінофестивалю.

Інформація про особисте життя Майкла Вінтерботтома є досить приватною. Він був одружений з письменницею Сабріною Бродбент (Sabrina Broadbent), з якою розлучився; від цього шлюбу має двох дітей. Загалом у нього троє дітей: дві доньки та один син. Деталі про поточного партнера чи інших родичів публічно не розголошуються. Він рідко говорить про сім’ю в інтерв’ю, акцентуючи увагу на роботі. Його колишня дружина Сабріна Бродбент написала роман «Descent», який частково базується на їхніх стосунках. Він підкреслює, що є атеїстом і цінує приватність особистого життя.

Станом на січень 2026 року Майкл Вінтерботтом залишається одним з найактивніших британських режисерів. У 2023 році вийшов його політичний трилер «Шошана» (Shoshana), а в 2025 році він розпочав зйомки фільму «Gaza Year Zero» (спільно з Мохаммедом Саввафом) у секторі Газа — драматична історія про 13-річного хлопчика та його родину під час війни. Також у планах — зйомки п’ятої частини серії «The Trip» під назвою «The Trip to the Northern Lights» зі Стівом Куганом та Робом Брайдоном у Скандинавії. Він готує адаптацію роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє» (A Farewell to Arms) з Томом Блітом та Олівією Кук, а також міні-серіал «Fall of the God of Cars» про Карлоса Гона. Він продовжує працювати з Revolution Films, бере участь у фестивалях та зберігає фокус на соціально-політичних темах у своєму кіно.