Майкл Карміні

Майкл Кармайн народився 6 березня 1959 року в районі Флетбуш, Бруклін, Нью-Йорк, США. Він мав змішане походження: батько — світловолосий північний італієць, мати Доротея Барсіа — португальсько-американського коріння з ямайськими коренями по бабусі. Майкл відвідував High School of Performing Arts у Манхеттені, яку закінчив у 16 років, і взяв сценічне ім’я Michael Carmine. Через світлу шкіру його часто кастували в ролі пуерториканців, і він працював у Puerto Rican Traveling Theater.

Майкл Кармайн — американський актор 1980-х років, відомий ролями в кіно та на телебаченні. Серед його робіт — невелика роль у фільмі «Лице зі шрамом» (Scarface, 1983) Браяна де Пальми, роль Snake в серіалі «Маямі Вайс» (Miami Vice), головна роль у «Band of the Hand» (1986) Майкла Манна, а також ролі у фільмах «Batteries Not Included» (1987) з Г’юмом Кроніном і Джессікою Тенді, «Leviathan» (1989) і фінальна роль пацієнта з ВІЛ/СНІД у драмі «Longtime Companion» (1990, посмертно). Він також з’являвся в епізодах серіалів «Hill Street Blues», «MASH» та інших.

Майкл Кармайн не отримав значних кінематографічних нагород. Інформація про спеціальні призи чи номінації відсутня в основних джерелах. Його внесок у кіно та театр 1980-х залишився переважно в пам’яті колег і шанувальників, особливо через ранню смерть.

Майкл Кармайн народився в родині з змішаним європейським та латиноамериканським корінням. У нього було два брати — Трой і Френк. Після смерті його пережили мати Доротея Барсіа, бабуся Дейзі Сіммонс та брати, які мешкали в Брукліні. Актор не розголошував деталі особистого життя, невідомо про шлюб чи дітей. Він помер 14 жовтня 1989 року у віці 30 років у Нью-Йорку від ускладнень, пов’язаних зі СНІДом (офіційно — серцева недостатність).

Майкл Кармайн помер 14 жовтня 1989 року у віці 30 років. Його кар’єра обірвалася на початку, але він залишив слід у кіно 1980-х років, особливо в ролях, що торкалися соціальних тем. Фільм «Longtime Companion», де він зіграв одну зі своїх останніх ролей, став важливим голосом у темі епідемії СНІДу. Сьогодні про нього згадують у контексті акторів, чиї життя обірвала епідемія, а також у пам’яті колег і шанувальників незалежного кіно та театру Нью-Йорка. Нових проектів немає, оскільки актор пішов з життя понад 35 років тому.