Марина Сердешнюк

Оксана Володимирівна Войтенко народилася 23 січня 1989 року в Києві, Україна.
У 2008 році вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (КНУТКіТ), де вивчала режисуру ігрового кіно та отримала відповідну освіту.
З 2012 року працювала режисеркою відеомонтажу на телеканалах MTV та ТРК «Україна», помічницею режисера на СТБ, а також художницею з візуальних ефектів на українських постпродакшн-студіях (включаючи роботу над міжнародними проєктами, як «Curse of Chucky»).
Членкиня Гільдії режисерів України та журі номінації «Кіносценарій» міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Наразі живе та працює в Києві, фокусуючись на авторському короткометражному та історичному кіно.

Оксана Войтенко — режисерка та сценаристка, яка спеціалізується на короткометражному авторському кіно з історичним, патріотичним та драматичним підтекстом.
Вона зрежисувала короткометражні фільми «Кордон Віри» (Everlast, 2016) — драму про події 1922 року в Україні, та «Схрон» (Hideout, 2020–2021) — військову драму про боротьбу УПА після Другої світової війни, присвячену повстанцям минулого та сучасним захисникам України.
Фільм «Схрон» став дипломною роботою в магістратурі КНУТКіТ, створювався протягом 1 року досліджень та 2 років зйомок/постпродакшену, вийшов на платформах Takflix та MEGOGO.
Також зняла відеокліпи (наприклад, «Гей пливе кача», що отримав нагороди на фестивалях 2014 року).
Її стиль — глибокий, дослідницький, з акцентом на реальні історичні джерела (записи УПА, спогади повстанців), людські долі в екстремальних умовах та антивоєнний меседж.

Лауреатка Президентської стипендії за 2020 рік.
Перше місце на фестивалі «Кіномаршрут-2016» за короткометражний фільм «Кордон Віри».
Перше місце в номінації «Відеокліп» на фестивалі молодого кіно «Запорізька сінерама-2014» та спеціальний приз на кінофестивалі «Кіно під зірками-2014» за кліп «Гей пливе кача».
Фільм «Схрон» — переможець Національного конкурсу 49-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (2020).
Її роботи регулярно відзначаються на українських фестивалях за оригінальність, історичну точність та патріотичний меседж.

Оксана Войтенко веде досить закрите особисте життя, тому публічної інформації про родину практично немає.
Вона народилася в Києві, але подробиць про батьків, братів/сестер чи інших близьких родичів не розголошує.
Станом на 2026 рік немає відкритих даних про чоловіка/дружину чи дітей.
У професійних матеріалах, інтерв’ю та соцмережах акцент виключно на творчості, кіноосвіті, історичних дослідженнях та патріотичних проєктах.

Станом на січень 2026 року Оксана Войтенко продовжує працювати режисеркою та сценаристкою в Києві.
Після успіху «Схрон» (який досі показують на платформах, фестивалях та обговорюють як важливу історичну стрічку) вона розробляє нові проєкти, ймовірно пов’язані з українською історією, війною та сучасністю.
Активно бере участь у конкурсах сценаріїв (як членкиня журі «Коронації слова»), підтримує молоде кіно та шукає фінансування для повнометражних або нових короткометражних робіт.
Вона поєднує режисуру з освітньою діяльністю, візуальними ефектами та історичними дослідженнями.
Майбутні проєкти публічно не анонсуються детально, але з огляду на її темп, досвід та тематику, можна очікувати нових короткометражок чи дебютного повного метру в 2026–2028 роках.
Оксана залишається однією з перспективних режисерок молодого українського кіно, яка фокусується на патріотичних, історичних та антивоєнних темах.