Мартіна Ґедек

Мартіна Ґедек народилася 14 вересня 1961 року в Мюнхені, Баварія, Західна Німеччина. Вона виросла в Баварії як найстарша з трьох сестер у родині, де батько Карл-Гайнц Ґедек працював комерсантом, а мати Гельґа — секретаркою. У 1971 році, коли їй було 11 років, сім’я переїхала до Західного Берліна, де Мартіна дебютувала в дитячих телевізійних шоу. Після року в США вона вивчала драматичне мистецтво в Університеті мистецтв Берліна (з 1982 по 1986 рік), де почала професійну кар’єру ще під час навчання, дебютувавши на сцені в Театрі ам Турм у Франкфурті.

Мартіна Ґедек — відома німецька характерна акторка, яка працює в кіно, телебаченні та театрі, часто граючи складні, емоційно глибокі ролі. Міжнародну славу їй принесли ролі в «Переважно Марта» (Mostly Martha / Bella Martha, 2001), де вона зіграла шеф-кухарку, та в оскароносному «Життя інших» (The Lives of Others, 2006) як акторка Хріста-Марія Зіланд. Вона також запам’яталася як Ульріка Майнгоф у «Комплексі Баадер-Майнгоф» (The Baader Meinhof Complex, 2008), який номінувався на «Оскар» і «Золотий глобус». Серед інших відомих робіт — «Россіні» (1997), «Елементарні частинки» (2006), «Добрий пастир» (2006) Роберта Де Ніро, «Нічний поїзд до Лісабона» (2013) з Джеремі Айронсом та «Die Wand» (2012). Вона знялася в понад 100 проектах, отримуючи похвалу за природність і глибинну гру, і часто порівнюється з Меріл Стріп.

Мартіна Ґедек отримала понад 30 престижних нагород у Німеччині та за кордоном, включаючи два Deutscher Filmpreis: за найкращу акторку другого плану в 1997 році («Россіні» та «Das Leben ist eine Baustelle») та за найкращу акторку в 2002 році («Mostly Martha»). Вона здобула Goldene Kamera (2003), Preis der Deutschen Filmkritik (2003), Bayerischer Filmpreis, Grimme-Preis, Nastro d’Argento Europeo (2007) за «The Lives of Others», а також почесний приз міністр-президента Баварії на Bayerischer Filmpreis (2021). Акторка є кавалером ордена Pour le Mérite des Arts et des Lettres (Франція), має зірку на Boulevard der Stars у Берліні та є членкинею Європейської кіноакадемії, Німецької кіноакадемії та Академії сценічних мистецтв. Фільми за її участю неодноразово номінувалися на «Оскар» і «Золотий глобус».

Мартіна Ґедек не має власних дітей, але дуже тепла до племінників — у неї дві племінниці та два племінники від сестри, для яких вона облаштувала окрему кімнату в своєму домі, де вони можуть вільно гратися, малювати та творити без обмежень. З 1991 по 1999 рік вона перебувала в стосунках з актором Ульріхом Вільдґрубером, чия смерть (самогубство) стала для неї великою трагедією, яку вона описувала як «нестерпний біль» і «симбіотичний зв’язок». З 2005 року Мартіна в парі зі швейцарським режисером Маркусом Імбоденом (нар. 1955), з яким знялася в кількох проектах; вони одружені вже «довгий час» (за її словами в 2019 році), хоча точна дата весілля не розголошується. Подружжя живе переважно в Берліні, іноді в Мюнхені, зберігаючи приватність і описуючи свої стосунки як зрілу любов, що дає свободу для самореалізації. Батьки акторки вже померли, деталі про сестер обмежені.

Станом на 2026 рік Мартіна Ґедек, якій 64 роки, продовжує активно працювати в кіно, телебаченні та на сцені, обираючи якісні та різноманітні проекти. У 2025 році вона знялася в серіалі «Oktoberfest 1905» для ARD та у фільмі «Woodwalkers 2» (2025), а також брала участь у читаннях і радіопроектах. Акторка співпрацює з музикантами, наприклад, з арфістом Ксав’є де Местром у літературно-музичних програмах (твори Дебюссі, Ліста, Рільке тощо). Вона з’являється в театральних постановках, таких як «Minna von Barnhelm» у Deutsches Theater Berlin, і бере участь у подіях, як-от концерти та фестивалі. Ґедек живе в Берліні з чоловіком, іноді в Мюнхені, і залишається однією з найповажаніших акторок Німеччини. У майбутньому очікуються нові ролі в німецьких та міжнародних проектах, можливо, більше театру чи літературних читань, адже вона поєднує кіно з культурними ініціативами. Вона виступає за якісне кіно з суспільною релевантністю та підтримує свободу творчості.