Марк Райленс

Девід Марк Райленс Вотерс народився 18 січня 1960 року в Ешфорді, графство Кент, Англія, в родині вчителів англійської мови Енн та Девіда Вотерсів . Його дитинство пройшло у США: спочатку в Коннектикуті, а з 1969 року — у Вісконсині, де батько викладав у школі, яку відвідував майбутній актор . Саме там у підлітковому віці він захопився театром, зігравши головні ролі в шкільних постановках “Гамлета” та “Ромео і Джульєтти” . Повернувшись до Англії 1978 року, Райленс вступив до Королівської академії драматичного мистецтва (RADA), яку закінчив 1980 року . Через вимоги профспілки Equity він узяв псевдонім Марк Райленс, оскільки його справжнє ім’я Марк Вотерс вже було зайняте .

Марк Райленс — один із найтитулованіших британських акторів свого покоління, який здобув славу завдяки універсальності та глибині перевтілення. У 1995–2005 роках він був першим художнім керівником відтвореного театру “Глобус” у Лондоні, де виступав у різноманітних ролях, зокрема жіночих, як-от Олівія у “Дванадцятій ночі” . Світове визнання в кіно йому принесла роль радянського шпигуна Рудольфа Абеля у фільмі Стівена Спілберга “Міст шпигунів” (2015), за яку він отримав премію “Оскар” . Він також відомий ролями у фільмах Спілберга “Великий дружній велетень” (2016) та “Першому гравцю приготуватися” (2018), а також у стрічках Крістофера Нолана “Дюнкерк” (2017) та Луки Гуаданьїно “Кістки та всі” (2022) . На телебаченні його найяскравішою роботою став образ Томаса Кромвеля в серіалі “Вовчий зал” (2015) та його продовженні “Вовчий зал: Дзеркало і світло” (2024), який приніс йому премію BAFTA TV . У театрі він тріумфував у виставах “Боїнг-Боїнг”, “Єрусалим” та “Дванадцята ніч”, за які отримав три премії “Тоні” .

Марк Райленс є володарем численних найпрестижніших світових нагород. У кіно він отримав премію “Оскар” за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі “Міст шпигунів” (2015) . Того ж року він здобув премію BAFTA за цю роль, а загалом має три нагороди Британської кіноакадемії, включаючи телевізійну BAFTA за “Вовчий зал” та “Урядового інспектора” . У театрі Райленс тричі вигравав премію “Тоні” (“Боїнг-Боїнг”, 2008; “Єрусалим”, 2011; “Дванадцята ніч”, 2014) та двічі — премію Лоуренса Олів’є (“Багато галасу з нічого”, 1994; “Єрусалим”, 2010) . Він також має премію “Драма Деск” та приз Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль . 2017 року королева Єлизавета II присвоїла йому лицарське звання за заслуги перед театром .

Марк Райленс народився в родині вчителів: його батько Девід Вотерс викладав англійську в школі, а мати Енн (до шлюбу Скіннер) була вчителькою . Його сестра Сюзанна Вотерс — оперна співачка та письменниця, а покійний брат Джонатан був відомим сомельє . У 1989 році актор одружився з режисеркою, композиторкою та драматургинею Клер ван Кампен, з якою познайомився під час роботи в театрі . Він став вітчимом для двох її доньок: Джульєт Райленс, яка пішла його стопами і стала акторкою, та Наташі ван Кампен, яка трагічно загинула від крововиливу в мозок у 2012 році у віці 28 років . Після 36 років шлюбу, 18 січня 2025 року (у день народження Райленса), Клер ван Кампен померла після тривалої боротьби з раком . Він є патроном кількох благодійних організацій, зокрема Survival International, що захищає права корінних народів, та Peace Direct, яка займається мирним вирішенням конфліктів .

Марк Райленс продовжує активно працювати в кіно, на телебаченні та в театрі. У 2024 році він зіграв у виставі “Джуно та Павич” на лондонській сцені . Того ж року вийшло продовження серіалу “Вовчий зал: Дзеркало і світло”, де він знову виконав роль Томаса Кромвеля, отримавши високі оцінки критиків . У 2025 році він завершив зйомки у фільмі Терренса Маліка “Шлях вітру” (The Way of the Wind), де зіграв роль Сатани . Найближчим часом очікується вихід фільму Стівена Спілберга “Викрадення Едгардо Мортари” (The Captive), у якому Райленс виконав роль папи Пія IX . Також у планах актора — співпраця з режисером Лукою Гуаданьїно у фільмі “Хто” (2027) . Незважаючи на особисту втрату, Райленс залишається одним із найзатребуваніших акторів світу, поєднуючи зйомки в кіно з театральними проєктами та озвученням (зокрема, він є голосом Кролика Флопа в дитячому анімаційному серіалі “Бінг”) .