Марк Манчіна

Джозеф Ентоні Манчін III, відомий як Джо Манчін, народився 24 серпня 1947 року в невеликому шахтарському містечку Фармінгтон, штат Західна Вірджинія, США. Він виріс у родині з італійським корінням, де його дідусь по батьковій лінії, італійський іммігрант, тримав продуктову крамницю в місті. Дитинство та юність пройшли в типовому для Західної Вірджинії робочому середовищі, де цінувалися сімейні зв’язки, працьовитість і здоровий глузд. Після закінчення середньої школи в 1965 році він вступив до Університету Західної Вірджинії за футбольною стипендією, але через травму припинив спортивну кар’єру та отримав ступінь бакалавра з бізнес-адміністрування в 1970 році.

Марк Манчін — американський бізнесмен і політик, який довгий час представляв Західну Вірджинію в Конгресі США. Він обіймав посади державного секретаря Західної Вірджинії, губернатора штату (2005–2010 роки), а з 2010 по 2025 рік був сенатором США. До політики він успішно займався сімейним бізнесом, зокрема керував компанією з торгівлі енергоносіями (Enersystems). Як сенатор Манчін став відомим завдяки незалежній позиції, часто виступав ключовим голосом у розділеному Сенаті, брав участь у прийнятті важливих законів, зокрема Inflation Reduction Act. Він був одним із найбільш консервативних демократів у Сенаті, а в 2024 році змінив партійну приналежність на незалежного. Серед відомих проєктів — просування енергетичної політики, підтримка гірничої промисловості та двопартійні ініціативи з ветеранами та економіки.

Специфічних державних чи міжнародних нагород високого рівня у Джо Манчіна не зафіксовано в публічних джерелах. Його основні досягнення пов’язані з політичною кар’єрою: перемоги на виборах губернатора та сенатора з високим відсотком голосів, успішне керівництво штатом під час економічних реформ, зменшення боргів та покращення системи компенсацій працівникам. Він отримав визнання за двопартійну співпрацю, зокрема за внесок у законодавство щодо ветеранів (HIRE Veterans Act) та енергетичну незалежність.

Джо Манчін народився в родині Джона Манчіна та Мері Ольги (дівоче прізвище Гоузд), він другий з п’яти дітей. Його батьки мали італійське походження по батьківській лінії, дідусь емігрував із Калабрії. У 1967 році Манчін одружився з Гейл Конеллі, з якою вони разом уже понад п’ятдесят років. У подружжя троє дітей: Джозеф IV (який взяв на себе управління сімейним бізнесом), Гізер та Брук. Родина Манчіна тісно пов’язана з бізнесом та громадським життям Західної Вірджинії. Манчін часто підкреслює, що саме сімейні цінності та виховання в робочому середовищі сформували його світогляд і підхід до політики. Діти та онуки живуть переважно в Західній Вірджинії.

Станом на 2026 рік Джо Манчін є колишнім сенатором, оскільки його каденція завершилася в січні 2025 року, і він не балотувався на переобрання. Після виходу з Сенату він повернувся до статусу бізнесмена та громадського діяча. Манчін продовжує виступати за центристські погляди та об’єднання політичних сил, критикуючи крайнощі в обох партіях. Він зберігає активність у публічному просторі, дає інтерв’ю та коментарі щодо поточних подій, зокрема енергетичної політики та економіки. Серед його улюблених занять — зустрічі з колишніми колегами на власному хаусботі Almost Heaven у Західній Вірджинії, де він проводить неформальні дискусії. Наразі немає оголошених великих політичних чи бізнесових проєктів на майбутнє, але Манчін натякав на зацікавленість у платформах для просування поміркованих ідей. Він залишається впливовою фігурою в дискусіях про двопартійну співпрацю та енергетичну стратегію США.