Марія Кондакова

Марія Кондакова народилася 6 березня 1989 року в Києві. Вона є українською режисеркою, актрисою та сценаристкою. Навчалася в 2006–2008 роках у КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого в театральній майстерні Едуарда Митницького, а в 2012 році закінчила той самий університет за спеціальністю «режисура телебачення». Працювала як актриса в театрі та кіно, згодом перейшла до режисури документального та ігрового кіно. Має досвід роботи в Україні та за кордоном, зокрема у Франції, де знімалася в телесеріалах. Її творчість поєднує теми війни, реабілітації, кохання та юності.

Марія Кондакова відома як режисерка документальних та ігрових короткометражних фільмів. Серед ключових робіт — документальний фільм «Моя війна» (Inner Wars) про жінок-воїнів в АТО, де вона була поранена під час зйомок на передовій; ігровий короткометражний «Чорничне літо» про підлітків у сучасній Україні (показаний на французькому ТБ та Одеському кінофестивалі); «Листопад» — історія про зустріч двох самотніх людей. У 2025 році вийшов документальний фільм «Друге дихання» про українських ветеранів з ампутаціями, які підкорили Кіліманджаро. Вона поєднує акторство, режисуру та сценарії, фокусуючись на гуманістичних темах та силі духу.

Отримала близько 15 нагород за найкращі короткометражні фільми на Одеському міжнародному кінофестивалі та інших фестивалях. Її роботи високо оцінюються за глибину та актуальність тем, особливо в контексті війни та реабілітації. Значні міжнародні премії наразі не фіксуються, але фільми отримують визнання на фестивалях та в медіа.

Марія Кондакова не розголошує деталей особистого життя в медіа. Не відомо про шлюб чи дітей. Вона уникає публічних коментарів щодо стосунків, зосереджуючись на творчості та проєктах. Батьки підтримували її з дитинства в Києві, де вона повертається під час перебування в Україні.

На 2025–2026 роки Марія Кондакова продовжує працювати над документальними та ігровими проєктами. Фільм «Друге дихання» (2025) про ветеранів, які підкорили Кіліманджаро, активно демонструється на фестивалях, включаючи покази в США (Український кінофестиваль). «Чорничне літо» залишається популярним після прем’єри. Вона бере участь у міжнародних подіях, співпрацює з фондами та продюсерами (наприклад, «Друге Дихання ЮА»). Активно веде соцмережі, де ділиться творчим процесом, підтримкою ветеранів та новими ідеями. Її популярність зростає завдяки сильним соціальним темам та міжнародному визнанню українського кіно.