Марія Каллас

Марія Каллас (повне ім’я — Марія Анна Сесілія Софія Каллєґеропулу) народилася 2 грудня 1923 року в Нью-Йорку, США, в родині грецьких іммігрантів. Її батьки походили з Греції: батько — фармацевт, мати — домогосподарка з сильним бажанням зробити доньку знаменитою співачкою. У 1937 році, після розлучення батьків, мати привезла 13-річну Марію до Афін, де вона почала навчання в Національній консерваторії та пізніше в Афінській консерваторії у відомої педагога Ельвіри де Ідальго. Саме в Греції під час Другої світової війни Каллас зробила свої перші професійні кроки на оперній сцені. У 1945 році вона повернулася до США, але незабаром остаточно оселилася в Європі, де й розгорнулася її легендарна кар’єра.

Марія Каллас — одна з найвидатніших оперних співачок XX століття, відома як «Ла Діва» (La Divina) та «Тигриця». Вона відродила інтерес до бельканто та забутих творів Вісконті, Доницетті, Белліні, Россіні та раннього Верді. Найвідоміші її ролі — Норма («Норма» Белліні), Тоска («Тоска» Пуччіні), Леді Макбет («Макбет» Верді), Віолетта («Травіата» Верді), Медея («Медея» Керубіні), Лукреція Борджіа та Анна Болейн. Каллас прославилася не лише унікальним тембром, драматичним талантом і феноменальною музичною інтелігентністю, а й здатністю повністю перевтілюватися в персонажа. Її співпраця з режисером Лукіно Вісконті та диригентом Тулліо Серафіном стала легендарною. Вона також знялася в одному художньому фільмі — «Медея» П’єра Паоло Пазоліні (1969).

Марія Каллас не отримувала класичних музичних премій на кшталт «Греммі» в сучасному розумінні, оскільки її кар’єра припала на іншу епоху. Проте вона була нагороджена численними почесними званнями та відзнаками. У 1958 році отримала орден Почесного легіону (Франція). У Греції її вшанували званням Почесної громадянки Афін. Багато її записів отримали «Золоті» та «Платинові» сертифікати. Після смерті її ім’ям названо вулиці, театри та конкурси вокалістів у різних країнах. У 2007 році вона посіла перше місце в рейтингу «100 найкращих співаків усіх часів» за версією BBC Music Magazine. Її записи досі вважаються еталонними для багатьох партій.

Марія Каллас мала складні стосунки з родиною. Її мати, Евангелія, була надзвичайно вимогливою та жорсткою, що сильно вплинуло на дитинство та юність співачки — пізніше Марія практично припинила спілкування з матір’ю. У неї була старша сестра Джекі, яка також співала, але не досягла успіху. У 1949 році Каллас вийшла заміж за італійського промисловця Джованні Баттісту Менеґіні, який став її менеджером і супроводжував її на початку слави. Шлюб тривав до 1959 року, хоча офіційно розлучення оформлено не було. З 1959 року і до кінця життя її супутником був грецький судновласник Аристотель Онассіс. Їхні стосунки були бурхливими, і розрив з ним став для Каллас важким ударом. Дітей у неї не було.

Марія Каллас померла 16 вересня 1977 року в Парижі у віці 53 років. Офіційною причиною назвали серцевий напад, хоча точна причина смерті залишається предметом дискусій і чуток. Останні роки життя вона провела в ізоляції в своїй паризькій квартирі, майже не виступала після 1965 року через проблеми з голосом і психологічний стан. Її останній публічний виступ відбувся в 1974 році в рамках прощального світового турне з Джузеппе ді Стефано. Сьогодні Марія Каллас залишається однією з найвпливовіших постатей в історії опери. Її записи перевидаються, документальні фільми та біографії виходять регулярно, а її голос продовжує надихати нові покоління співаків і меломанів у всьому світі.