Марі-Франс Пізье

Марі-Франс Пізьє народилася 10 травня 1944 року в місті Далат (Французький Індокитай, нині В’єтнам), де її батько обіймав посаду колоніального губернатора. У 12 років разом із сім’єю переїхала до Парижа, де почала вивчати право та політологію в університеті, паралельно займаючись акторством. Її відкрили для кіно в 17 років, коли Франсуа Трюффо побачив сімейне фото та запросив на проби. Вона здобула ступені в галузі права та політичних наук, що вплинуло на її інтелектуальний підхід до ролей. Померла 24 квітня 2011 року в Сен-Сір-сюр-Мер (департамент Вар, Франція) у віці 66 років.

Марі-Франс Пізьє — акторка французької Нової хвилі, яка дебютувала в 1962 році в новелі Франсуа Трюффо «Антуан і Колетт» (частина антології «Любов у 20 років»). Вона знялася в трьох фільмах Трюффо про Антуана Дуанеля: «Вкрадені поцілунки» (1968, роль Колетт, не в титрах), «Сбежавшая любовь» (1979, також співавторка сценарію). Широку популярність здобула роллю в комедії «Cousin, Cousine» (1975), а також у фільмах Андре Тешіне: «Barocco» (1976), «Les sœurs Brontë» (1979). Пізьє знялася в голлівудських стрічках «The Other Side of Midnight» (1977), «Chanel Solitaire» (1981, роль Коко Шанель). Вона також режисерувала два фільми: «Le Bal du gouverneur» (1990, за власним романом) та «Comme un avion» (2002). Її гра відзначалася елегантністю, інтелектуальністю та феміністичними нотками.

Марі-Франс Пізьє двічі отримувала премію Сезар за найкращу жіночу роль другого плану: у 1976 році за «Souvenirs en France» (або пов’язані ролі) та в 1977 році за «Barocco». Вона була номінована на інші французькі та міжнародні нагороди за внесок у кіно. Її робота в Новій хвилі та авторському кіно отримала визнання критиків, зокрема від президента Ніколя Саркозі, який після її смерті відзначив «вищу елегантність, народжену з найпростішої простоти». Основне досягнення — ікона французького авторського кіно 1960–1980-х років.

Марі-Франс Пізьє народилася в родині колоніального чиновника Жоржа Пізьє. Її молодший брат Жиль Пізьє — відомий математик, член Французької академії наук. Сестра Евелін Пізьє — політологиня, правознавиця, перша дружина Бернара Кушнера (засновника «Лікарів без кордонів»). Перший шлюб був з адвокатом Жоржем Кейманом, від якого народився син Матьє. Другий чоловік — Тьєррі Функ-Брентано, топ-менеджер видавничої групи Lagardère (батьківська компанія Hachette). Від другого шлюбу народилася донька Іріс. Пізьє пережила рак грудей у 1990-х, була активною прихильницею прав жінок та легалізації абортів. Після її смерті залишилися діти, сестра та брат.

Марі-Франс Пізьє померла 24 квітня 2011 року від нещасного утоплення в басейні власної вілли в Сен-Сір-сюр-Мер (причина — випадкове утоплення, без підозр на злочин). Наразі вона не займається жодною діяльністю. Її творча спадщина продовжує жити через фільми Нової хвилі, які показують на фестивалях, стрімінгових платформах та в кіноархівах. Ролі в стрічках Трюффо та Тешіне вивчають як класику французького кіно. У 2021 році її ім’я згадувалося в контексті сімейних скандалів родичів (книга племінниці Каміль Кушнер), але це не вплинуло на оцінку її акторського внеску. Документальні фільми та ретроспективи періодично виходять на згадку про акторку. Її елегантний образ та інтелектуальні ролі надихають сучасних французьких акторок.