Марк Лоуренс

Марк Лоуренс (справжнє ім’я Макс Голдсміт) народився 17 лютого 1910 року в Нью-Йорку, США, у родині єврейських іммігрантів з Польщі та Росії [citation:2][citation:10]. Він був американським актором, режисером, сценаристом і продюсером, який здобув освіту в Сіті-коледжі Нью-Йорка [citation:1][citation:2]. Лоуренс розпочав свою кар’єру в театральній трупі Єви Ле Гальєнн, де потоваришував з майбутньою зіркою Джоном Гарфілдом [citation:1][citation:4]. Він був відомий своєю фактурною шкірою та похмурою зовнішністю, що робило його природним виконавцем ролей гангстерів та мафіозі [citation:1][citation:5]. Помер актор 28 листопада 2005 року в Палм-Спрінгс у віці 95 років від серцевої недостатності [citation:2][citation:8].

Марк Лоуренс був американським актором, який найбільш відомий своїми ролями «поганих хлопців» у класичному голлівудському кіно та роботою в європейських фільмах після внесення до чорного списку. Він запам’ятався ролями у двох фільмах про Джеймса Бонда: «Діаманти залишаються назавжди» (1971) та «Людина із золотим пістолетом» (1974) [citation:5][citation:7]. Серед його найвідоміших робіт — роль лихваря Кобі у фільмі «Асфальтові джунглі» (1950), літнього постояльця готелю у фільмі «Сутінки до світанку» (1996), а також персонажа на ім’я Ерхард у стрічці «Марафонська людина» (1976) з Дастіном Гоффманом та Лоуренсом Олів’є [citation:2][citation:5]. Крім акторської гри, Лоуренс також працював режисером та сценаристом — він поставив фільми «Кошмар на сонці» (1964) та «Татусева смертельна люба» (1972/1984) [citation:5].

Інформація про професійні нагороди або номінації Марка Лоуренса у відкритих джерелах відсутня. Незважаючи на відсутність офіційних відзнак, його внесок у кінематограф як характерного актора, який створив десятки образів гангстерів протягом шести десятиліть, високо цінується істориками кіно [citation:1][citation:4].

Марк Лоуренс народився в Нью-Йорку в родині Ізраїля Саймона Голдсміта (російського єврейського походження) та Мінерви Норми (до шлюбу Шугарман) [citation:2][citation:10]. У 1942 році він одружився з Фанією Фосс — письменницею та сценаристкою, уродженкою Одеси, яка написала сценарій до фільму «Молодий Савадж» (1961) [citation:8][citation:10]. У подружжя народилося двоє дітей: син Майкл Лоуренс, який став письменником і художником, та донька Тоні Лоуренс, акторка, що була одружена з Біллі Бобом Торнтоном з 1986 по 1988 рік [citation:2][citation:8]. Фанія Фосс померла 12 грудня 1995 року [citation:2]. У 2003 році, у віці 93 років, Лоуренс одружився з мексиканкою на ім’я Алісія, яка мала доньку від попереднього шлюбу [citation:8][citation:10].

Останніми роками життя Марк Лоуренс продовжував активно зніматися в кіно та на телебаченні, незважаючи на поважний вік. Однією з його останніх помітних ролей став містер Зімо в епізоді «Бада-бінг, бада-банг» серіалу «Зоряний шлях: Глибокий космос 9», який вийшов у лютому 1999 року [citation:7]. У 1996 році він з’явився у фільмах «Чотири кімнати» та «Сутінки до світанку» Роберта Родрігеса [citation:5]. Лоуренс був «перевідкритий» молодими режисерами, які знали його за старими фільмами [citation:5]. Він пішов з життя 28 листопада 2005 року у віці 95 років та похований на кладовищі Вествуд-Меморіал-Парк у Каліфорнії [citation:2][citation:8]. Незважаючи на те що він ніколи не був головною зіркою, Лоуренс залишив величезну спадщину як один із найвпізнаваніших характерних акторів Золотої доби Голлівуду.