Manal Issa

Маналь Ісса народилася 9 березня 1992 року в Нейї-сюр-Сен (передмістя Парижа), Франція, у родині ліванських друзів. Коли їй було три роки, сім’я переїхала до Бейрута, Ліван, де вона виросла. Вона вивчала інженерію в Ангері (Франція), закінчивши Institut des Sciences et Techniques de l’Ingénieur d’Angers (ISTIA). З дитинства цікавилася акторством, але поєднувала його з технічною освітою. Почала кар’єру в кіно в 2015 році, дебютувавши в головній ролі в драмі «Parisienne» (Peur de rien). Вона живе між Бейрутом, Парижем та іншими містами, активно підтримує палестинську справу та ліванську культуру.

Маналь Ісса — талановита акторка незалежного кіно, яка спеціалізується на драмах, соціальних історіях та біографічних ролях. Прорив стався з роллю Ліна в «Parisienne» (2015), після чого вона знялася в «Nocturama» (2016), «My Favourite Fabric» (2018), «Ulysses & Mona» (2018), «Golden Youth» (2019), «Memory Box» (2021, оскар-номінований) та «The Sea Ahead» (2021). Міжнародну славу принесла роль Сари Мардіні (реальної біженки та плавчині) в Netflix-фільмі «The Swimmers» (2022), де вона грала разом з сестрою Наталі Ісса (яка зіграла Юсру Мардіні). Вона також знялася в «Elektra, My Love» (2022) та короткометражках. Її ролі часто піднімають теми війни, міграції, жіночої сили та ідентичності, поєднуючи емоційну глибину з політичним акцентом.

Маналь Ісса була шортлістована (shortlisted) на номінацію César Award за Найперспективнішу акторку в 2017 році. Вона номінована на Critics Awards for Arab Films за роль у «The Sea Ahead» та на Lumières Award за Найперспективнішу акторку. Її роботи в «The Swimmers», «Memory Box» та інших фільмах отримують високі оцінки критиків, а проєкти з її участю часто входять до фестивальних програм (Cannes, IDFA тощо). Хоча великих індивідуальних перемог немає, її внесок у арабське та європейське кіно високо цінують за автентичність та соціальну сміливість.

Маналь Ісса виросла в родині ліванських друзів, які переїхали до Бейрута, коли їй було три роки. У неї є сестра Наталі Ісса, яка також акторка і з якою вона знялася в «The Swimmers» (грали реальних сестер Мардіні). Про батьків відомо мало — вони підтримували її в навчанні інженерії та акторстві. Маналь була короткочасно одружена в минулому (шлюб закінчився, деталі не розголошуються), але наразі інформації про поточного чоловіка, дітей чи партнера немає. Вона зберігає приватність особистого життя, рідко говорить про сім’ю поза контекстом сестри та кар’єри, фокусуючись на роботі, активізмі та творчості.

Станом на січень 2026 року Маналь Ісса продовжує кар’єру, але з акцентом на політичну позицію: у 2024 році вона оголосила про призупинення акторської діяльності до припинення вогню в Газі, що відображено в документальному короткометражному фільмі «Manal Issa, 2024» Елізабет Субрін (прем’єра 2025, покази на фестивалях IDFA, Cinéma du Réel, Doc Fortnight MoMA). У цьому фільмі вона не з’являється на камері, а відповідає на питання про індустрію в контексті конфлікту. Вона бере участь у фестивалях, підтримує палестинську справу та ліванську культуру. Конкретних нових акторських ролей на 2025–2026 роки не оголошено публічно через її позицію, але фанати та критики чекають на її повернення до кіно. Вона живе між Ліваном та Францією, займається активізмом, подорожами та підтримкою соціальних ініціатив.