Малгожата Шумовська

Малгожата Шумовська (пол. Małgorzata Szumowska) народилася 26 лютого 1973 року в Кракові, Польща. Вона виросла в інтелектуальній родині журналістів і письменників, де батьки приймали представників краківської богеми. Спочатку вивчала історію мистецтва в Ягеллонському університеті два роки, але не закінчила, а потім вступила до Національної вищої школи кіно, телебачення та театру в Лодзі, яку закінчила в 1998 році. Як студентка зняла короткометражний документальний фільм «Cisza» (Тиша), який увійшов до 14 найкращих фільмів в історії школи Лодзі. Вона є однією з найвизначніших сучасних польських режисерок, яка поєднує авторське кіно з соціальними темами.

Малгожата Шумовська — польська кінорежисерка, сценаристка та продюсерка, відома гострим соціальним поглядом, психологічною глибиною та провокаційними темами (сексуальність, смерть, релігія, гендер). Дебютувала повнометражним фільмом «Szczęśliwy człowiek» (Щаслива людина, 2000). Проривом став «33 sceny z życia» (33 сцени з життя, 2008) — частково автобіографічна драма про втрату батьків. Серед знакових робіт: «Elles» (2011) з Жульєтт Бінош, «W imię…» (В ім’я…, 2013) про священника та гомосексуальність, «Body/Ciało» (Тіло, 2015) про прокурора та екстрасенса, «Twarz» (Муг, 2018) — сатира на польське суспільство, «Nie będzie już śniegu» (Снігу вже ніколи не буде, 2020) про українського масажиста (польський кандидат на «Оскар»), «Infinite Storm» (2022) з Наомі Воттс, «Kobieta z…» (Жінка з…, 2023) про трансгендерну жінку та «All Inclusive» (2024). Вона часто співпрацює з Міхалом Енглертом як співрежисерка та оператор. Її фільми регулярно беруть участь у головних конкурсах Берлінале, Венеції, Локарно та Торонто.

Малгожата Шумовська отримала численні міжнародні та польські нагороди. Серед ключових: Teddy Award за найкращий фільм на Берлінале 2013 за «W imię…»; Срібний ведмідь за найкращу режисуру на Берлінале 2015 за «Body/Ciało»; Срібний ведмідь (Гран-прі журі) на Берлінале 2018 за «Twarz»; Спеціальна премія журі на Локарно 2008 за «33 sceny z życia»; Золоті Леви на фестивалі в Гдині за «Body/Ciało» та інші; Паспорт «Політики» (2009); Золотий Хрест Заслуг (2015); Срібна медаль «Заслужений культурі Gloria Artis» (2015); Платинова нагорода FIPRESCI на фестивалі в Софії (2024). Вона є членкинею Європейської та Американської кіноакадемій, її фільми номінувалися на Європейські кінопремії та «Оскар».

Малгожата Шумовська народилася в родині журналістів: батько — легендарний журналіст і документаліст Мацей Шумовський (Maciej Szumowski), мати — письменниця Дорота Тераковська (Dorota Terakowska). Вона є сестрою режисера документальних фільмів Войцеха Шумовського (Wojciech Szumowski) та зведеною сестрою письменниці Катажини Шумовської. Батьки померли в 2004 році, що вплинуло на її творчість. Спочатку була одружена з оператором Міхалом Енглертом (Michał Englert), але розлучилася після смерті батьків. Потім мала стосунки з монтажистом Яцеком Дросьо (Jacek Drosio), від яких народився син Мацей. З 2011 року одружена з актором Матеушем Косцюкевичем (Mateusz Kościukiewicz), який молодший за неї на 13 років; пара виховує спільну дочку Аліну (Alina), народжену 3 грудня 2012 року. Різниця у віці викликала суспільний резонанс на початку стосунків, але зараз пара вважається однією з найміцніших у польському шоу-бізнесі.

Станом на січень 2026 року Малгожата Шумовська продовжує активно працювати в кіно, часто в тандемі з Міхалом Енглертом. Нещодавно вийшов її фільм «All Inclusive» (2024) — документально-фабулизований портрет польських жінок на відпочинку в Марокко. Вона завершила зйомки або готується до нового проекту «The Idiots» (Ідіоти) — сучасної історії, натхненної Достоєвським, з Віккі Кріпс та Крістіаном Фріделем у ролях, де розглядаються теми шлюбу, творчості та залежності (проєкт анонсовано в 2025 році). Її фільми продовжують показувати на фестивалях, а ретроспективи її творчості відбуваються в Європі (наприклад, у BOZAR у Брюсселі в 2025 році в рамках польського головування в ЄС). Шумовська залишається однією з найвпливовіших режисерок Європи, фокусуючись на гендерних, соціальних та психологічних темах, і регулярно отримує визнання критиків. У майбутньому очікуються нові міжнародні колаборації, прем’єри та участь у великих фестивалях.