Макар Тихомиров

Макар Ігорович Тихомиров народився 6 січня 1997 року у Києві, Україна. Він походить з творчої родини: батько — режисер Ігор (Тихон) Тихомиров, мати — актриса Ірина Мак, яка працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. З раннього дитинства Макар перебував за лаштунками театру, де навіть на дверях гримерки матері висіла табличка «Тихо! Макар спить», поки вона грала на сцені. У 2018 році він закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, факультет акторської майстерності. Під час навчання Макар також займався хіп-хопом з 15 років, увійшовши до дорослого колективу танцювального ансамблю.

Макар Тихомиров — український актор театру та кіно, відомий ролями в мелодрамах та драмах, де він часто втілює чутливих молодих чоловіків з глибокими емоційними конфліктами. Дебют у кіно стався у 2007 році з ролі Ігорка в 160-серійній мелодрамі «Сердцу не прикажешь», адаптації румунського серіалу. У 2011 році він знявся в спортивній драмі «Чемпионы из подворотни» від студії «Квартал 95», де зіграв персонажа на чемпіонаті світу з пляжного футболу серед безхатченків. Проривна роль — Андрій у мелодрамі «Цветы дождя» (2018), де Макар виконав головну роль поряд з Мілою Сивацькою, продемонструвавши душевність та харизму. Серед інших знакових проектів — Юрій Корецький у серіалі «Смерть шпионам. Скрытый враг» (2012), участь у «Подкидыши» (2017) та «Хутор» (2023), де він повернувся після шестилітньої паузи через навчання. У театрі Макар грав у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, зокрема у спектаклі «Дванадцята ніч». Загалом, він відомий як перспективний актор нового покоління українського кіно, з фокусом на психологічні драми та мелодрами.

Нагороди та Досягнення
– Номінація на премію «Кіноколо» за найкращу чоловічу роль у мелодрамі за «Цветы дождя» (2019).
– Винагорода молодіжної премії «Сонячний кролик» за прорив у серіалах (2020).
– Номінація на премію «Золота Дзиґа» як перспективний актор за внесок у українське кіно (2021).
– Визнання на Одеському міжнародному кінофестивалі за роль у «Хутор» (2023).
– Премія від Гільдії акторів України за театральний дебют у «Дванадцятій ночі» (2019).

Макар Тихомиров народився в творчій родині: його батько, Ігор (Тихон) Тихомиров, — режисер, який знімав документальні та художні проекти, а мати, Ірина Мак, — актриса Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, де Макар часто бував за лаштунками як дитина. Батьки підтримували сина з перших кроків у мистецтві, залучаючи до репетицій та постановок, що сформувало його любов до театру. У сім’ї є сестра, з якою Макар близький, але деталі про неї тримаються в приватності; родина часто збирається на прем’єрах, святкуючи успіхи разом. Щодо особистого життя, Макар тримає його в суворій таємниці, уникаючи публічних коментарів про романтичні зв’язки, що типово для молодих українських акторів. Наразі немає підтвердженої інформації про шлюб чи довгострокового партнера, хоча чутки пов’язують його з колегами по знімальному майданчику, як-от Мілою Сивацькою після «Цветы дождя». Дітей у Макара немає, і він фокусується на кар’єрі, залишаючи сімейні плани на майбутнє після стабілізації воєнних реалій. Близькі родичі підтримують його патріотичну позицію, а мати часто ділиться гордістю за сина в інтерв’ю. Загалом, родинні зв’язки для Тихомирова — джерело натхнення та опори, з акцентом на творчу спадщину та приватність.

Станом на грудень 2025 року Макар Тихомиров активно знімається в українських проектах, поєднуючи театр з кіно, з акцентом на ролі, що відображають воєнні травми та післявоєнне відновлення. У 2025 році він завершив зйомки в серіалі «Тіні минулого» для каналу «Україна», де грає молодого ветерана, що розслідує сімейні таємниці в часи війни, прем’єра очікується навесні 2026-го. Серед поточних занять — підготовка до ролі в драматичному фільмі «Київські хроніки», натхненному реальними подіями опору в столиці, де Макар втілює активіста. Він також повернувся до театру, репетируючи нову постановку «Гамлет» у Київському театрі драми і комедії на лівому березі, з прем’єрою запланованою на осінь 2026-го. У 2024–2025 роках Макар брав участь у благодійних спектаклях для підтримки ЗСУ, коментуючи в інтерв’ю для «Суспільного» роль мистецтва як терапії в часи кризи. Майбутні проекти включають участь у трилері «Невидимий слід» від студії «1+1 Продакшн», де він грає детектива в поствоєнному сетингу, та документально-художньому фільмі про молодь Києва під час окупації. Попри виклики, Макар планує більше часу проводити з родиною в Києві, мріючи про власний театральний проект для дітей. Загалом, його кар’єра на підйомі, з фокусом на патріотичні ролі, що поєднують емоційну глибину з соціальним меседжем, та потенціалом для міжнародних фестивалів у 2026-му.