Маіка Монро

Майка Монро, народжена Діллон Монро Баклі 29 травня 1993 року в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, США, виросла в родині, де мати Діксі працювала перекладачкою жестової мови в школі для глухих дітей, а батько Джек — будівельником, який прищепив їй любов до кайтсерфінгу. З 13 років вона професійно займалася фристайл-кایتбордингом, слідуючи за батьком, і в останній рік середньої школи переїхала на північний берег Домініканської Республіки в Кабарете для повноцінних тренувань, завершивши освіту онлайн. Там її спортивна кар’єра розквітла: у 2013 році вона посіла друге місце на Міжнародному змаганні Red Bull Big Air. Спочатку Монро мріяла про професійний спорт, але після кількох кастингів у кіно, включаючи роль у серіалі “Eleventh Hour”, переорієнтувалася на акторство, переїхавши до Лос-Анджелеса. Вона змінила ім’я на Майка на честь подруги матері, під яким її знали з дитинства, і походить з родини англійського, ірландського та шотландського походження.

Майка Монро — американська акторка та колишня професійна кайтсерферка, яка здобула статус “королеви жахів” (scream queen) завдяки провідним ролям у психологічних трилерах та хорорах, демонструючи інтенсивність та вразливість персонажів. Її прорив стався в 2014 році з ролями Анни Петерсон у трилері “Гість” (The Guest) навпроти Дена Стівенса та Джеймі “Джей” Гайт у хорорі “Воно йде” (It Follows) режисера Девіда Роберта Мітчелла, який прем’єрував на Каннському фестивалі та закріпив за нею статус зірки жанру. Серед найвідоміших проектів — Джессіка у sci-fi “П’ята хвиля” (The 5th Wave, 2016), дочка президента Патриція Вітмор у сіквелі “День незалежності: Відродження” (Independence Day: Resurgence, 2016), жертва сталкера у “Ґрета” (Greta, 2018) з Ізабель Гюппер, а також хорори “Вілли” (Villains, 2019) та “Довгі ноги” (Longlegs, 2024) з Ніколасом Кейджем, де вона зіграла агента ФБР Лі Харкер, що принесло визнання за “темну автентичність”. Монро також проявила себе в драмах, як “Гарячі літні ночі” (Hot Summer Nights, 2017) з Тімоті Шаламетом та “Бог — куля” (God Is a Bullet, 2023). Її кар’єра охоплює понад 25 фільмів, від інді-хорорів до блокбастерів, з акцентом на жіночі персонажі, що борються з травмою.

Майка Монро виграла премію Fangoria Chainsaw Award за найкращу жіночу роль за “Воно йде” (It Follows, 2016), що закріпило її статус у жанрі жахів. У 2015 році вона отримала Home Media Magazine Award як найкраща “королева жахів” (Best Scream Queen), а також Fright Meter Award за найкращу жіночу роль. Серед інших досягнень — перемога на iHorror Awards за найкращу жіночу роль у хорорі (2015), Empire Award за найкращу нову акторку (2015) та CinemaCon Award за проривну роль (2015). У 2024 році за “Довгі ноги” (Longlegs) номінована на Saturn Award за найкращу жіночу роль у хорорі та Critics’ Choice Super Awards. Монро має шість перемог і дев’ять номінацій загалом, переважно від фестивальних та жанрових премій, як Hamptons International Film Festival. Вона вважається однією з найперспективніших актрис жахів, але ще не номінована на “Оскар” чи “Еммі”.

Майка Монро народилася в родині Діксі Баклі, перекладачки жестової мови, яка викладала в школі для глухих дітей, та Джека Баклі, будівельника, який навчив дочку кайтсерфінгу з 13 років і став її першим тренером. Батьки підтримували спортивні амбіції Майки, дозволивши переїзд до Домініканської Республіки для тренувань, і родина пишалася її другим місцем на Red Bull Big Air у 2013 році. У Майки немає братів чи сестер, вона єдина дитина, і родина жила в Санта-Барбарі, де мати вплинула на емпатію до вразливих персонажів у її ролях. Майка не одружена і не має дітей, але з 2017 року перебуває в стосунках з актором Джо Кірі (“Дивні дива”), з яким дебютувала на червоній доріжці на прем’єрі другого сезону серіалу; пара уникає публічності, але часто подорожує разом. Раніше Монро мала короткі романи з Тейлором Лотнером (2013), Ліамом Гемсвортом (2015) та Бойдом Голбруком (2016), але з Кірі стосунки стабільні, і вони живуть у Лос-Анджелесі. Родина Монро близька: батьки відвідують прем’єри, а Майка ділиться сімейними фото в Instagram, підкреслюючи важливість підтримки в кар’єрі.

У 2025 році Майка Монро, якій виповнилося 32, продовжує домінувати в жанрі жахів, балансуючи з драматичними проектами, і коментує, що після успіху “Довгих ніг” (Longlegs, 2024) почувається “у villain ері”, граючи складніших персонажів. Її головний реліз — ремейк хорору “Рука, що гойдає колиску” (The Hand That Rocks the Cradle) від 20th Century, де вона грає Поллі Мерфі навпроти Мері Елізабет Вінстед; прем’єра на Hulu відбулася 22 жовтня 2025, фільм отримав 85% на Rotten Tomatoes за “темний гумор” та хімію, з Майкою, що виконує трюки. У листопаді 2025 вона завершила зйомки сіквела “Вони йдуть” (They Follow) режисера Девіда Роберта Мітчелла, повертаючись як Джей з “Воно йде”, натхненна фанатським попитом; реліз запланований на 2026 від Neon. Монро знялася в романтичній фантазії “100 ночей героя” (100 Nights of Hero) навпроти Ніколаса Ґалітзіна та Емми Коррін, прем’єра 4 грудня 2025, та драмі “Місце бути” (Place to Be) угорського режисера Корнеля Мундруцо, зйомки в Австралії. Серед інших — “Холодне світло” (In Cold Light) з Троєм Котсуром (реліз 2025) та феміністичний хорор “Наречені” (Brides), де вона грає Саллі в 1960-х Італії, зйомки весною 2025 від Likely Story. У жовтні 2025 Монро відвідала Sundance з “Джімпа” — сімейною драмою про ЛГБТК+ теми, де грає матір. Разом з Джо Кірі вона волонтерить за права глухих, натхненна матір’ю, і планує більше продюсерства. Монро коментує: “Після 10 років у жахах час на історії про силу”, балансуючи з кайтсерфінгом; її статок — 1 млн доларів, дозволяючи вибір проектів.