Лоуренс Фішберн

Лоуренс Джон Фішберн III народився 30 липня 1961 року в Огасті, штат Джорджія, США. Він виріс у сім’ї, де мати Гатті Белл Кроуфорд працювала вчителькою математики та природничих наук у молодшій школі, а батько Лоуренс Джон Фішберн-молодший — офіцером у виправній колонії для неповнолітніх. Після розлучення батьків у ранньому дитинстві Лоуренс разом з матір’ю переїхав до Брукліна, Нью-Йорк, де провів решту дитинства в середньому класі. З десяти років він захопився акторством, дебютувавши в телесеріалі “One Life to Live” у 1973 році як Джошуа Холл. У 14 років збрехав про вік, щоб отримати роль у фільмі Френсіса Форда Копполи “Апокаліпсис сьогодні” (1979), де знімався два роки, святкуючи 15-ту та 16-ту річниці на зйомках. Фішберн закінчив Lincoln Square Academy в Нью-Йорку, але без формальної театральної освіти, покладаючись на практичний досвід. У 2025 році в програмі “Finding Your Roots” дізнався, що його біологічний батько — Вільям Сіґел Боханнан, залізничний робітник і радіоведучий.

Лоуренс Фішберн — американський актор, продюсер, режисер і драматург, відомий потужними, авторитетними ролями в кіно, театрі та телебаченні, часто втілюючи афроамериканських лідерів і менторів. Його прорив стався в 1979 році з роллю солдата Тайрона “Містер Клін” Міллера у воєнній драмі “Апокаліпсис сьогодні” Френсіса Форда Копполи, де він знявся у 14 років. У 1991-му здобув визнання за роль батька Джейсона “Ф’юрієс” Стайлза в драмі “Парні хлопці з капюшона” Джона Сінглтона, що принесло NAACP Image Award. У 1993-му блиснув як Ік Тарнер у біографічній драмі “Що кохання має спільного з цим” навпроти Анджели Бассетт, за що номінований на “Оскар” як найкращий актор. Найіконічніша роль — Мерфей у трилогії “Матриця” (1999–2003) та “Матриця: Воскресіння” (2021), де він грає наставника Нео, що зробило його символом sci-fi. Серед інших знакових робіт — Отелло в екранізації Шекспіра (1995), де став другим афроамериканцем після Пола Робсона в цій ролі; Джек Кроуфорд у серіалі “Ганнібал” (2013–2015); Перрі Вайт у DC Extended Universe (“Людина зі сталі”, 2013; “Бетмен проти Супермена”, 2016); Боуері Кінг у франшизі “Джон Вік” (2017–2023). У театрі виграв “Тоні” за “Два потяги біжать” (1992). Загалом понад 145 ролей, від драми до екшну.

Лоуренс Фішберн номінований на “Оскар” за найкращу чоловічу роль в “Що кохання має спільного з цим” (1994). Він тричі лауреат Primetime Emmy: за гостьову роль у “TriBeCa” (1993), як продюсер “Miss Evers’ Boys” (1997) та за “#FreeRayshawn” (2017). Виграв Tony Award за найкращу чоловічу роль другого плану в п’єсі “Два потяги біжать” (1992). Отримав чотири NAACP Image Awards, включаючи за “Парні хлопці з капюшона” (1992) та “Вище навчання” (1996). Серед інших — Drama Desk Award за “Thurgood” (2008), Saturn Award за “Матрицю” (2000) та Lance Reddick Legacy Award (2025). Має п’ять номінацій на Screen Actors Guild Awards та 16 на Emmy загалом.

Лоуренс Фішберн походить з афроамериканської сім’ї: мати Гатті Белл — вчителька, яка після розлучення переїхала з сином до Брукліна, прищеплюючи любов до театру; батько Лоуренс Джон-молодший — офіцер виправної колонії, який знайомив сина з кіно, але не брав участі у вихованні. У 2025-му Фішберн дізнався про біологічного батька Вільяма Сіґела Боханнана та зведених брата й сестру. У 1985 році одружився з акторкою Гайною О. Мосс, з якою познайомився на зйомках; шлюб тривав до 1990-х, і в них народилися син Ленгстон (1987) — актор, відомий ролями в “Чоловік-мураха та Оса” (2018), та донька Монтана (1991) — актриса та модель, яка обрала кар’єру в індустрії для дорослих, що спричинило напружені стосунки з батьком, але згодом вони помирилися. У 2002 році Фішберн одружився з акторкою Джиной Торрес (“Suits”), з якою познайомився на зйомках; пара розлучилася в 2018-му, але залишилася близькою заради доньки Делайли (2007), яка з’являється з батьком на преміях, як Tony Awards 2022. Фішберн визнавав аб’юзивну поведінку в першому шлюбі та підтримує дітей, особливо Ленгстона в акторстві. Сім’я мешкає в Нью-Йорку та Голлівуді, де Лоуренс балансує кар’єру з батьківством, уникаючи публічних скандалів.

Станом на листопад 2025 року Лоуренс Фішберн продовжує активну кар’єру, фокусуючись на екшн-трилерах і анімації, демонструючи універсальність у 64 роки. Нещодавно вийшов шпигунський трилер “The Amateur” (квітень 2025) від 20th Century Studios, де він грає радника Гендерсона поряд з Рамі Малеком як декодером Геллером, що мстить за вбивство дружини; фільм з Рэйчел Броснахан та Джоном Бернталом отримав позитивні відгуки за динаміку та касу понад 150 млн доларів. У серпні 2025-го прем’єрував анімаційний “Sneaks” на Disney+, де Фішберн озвучує ключового персонажа в пригодницькій історії для сімейного перегляду, поряд з іншими зірками. Серед поточних проектів — роль у sci-fi “The Astronaut” (2025) як ментор космонавта, зйомки якого завершені влітку, та документальний “Megadoc” (2025), де він продюсер і оповідач про афроамериканську історію. Фішберн є виконавчим продюсером серіалу “Cookies & Milk” на ABC, адаптації про сімейні таємниці, прем’єра запланована на 2026-й, та продовжує озвучувати “Marvel’s Moon Girl and Devil Dinosaur” (другий сезон, 2025). У театрі готується до бродвейського ревайвлу “American Buffalo” (2026), де повернеться до ролі навпроти молодого касту. У листопаді 2025-го отримав Lance Reddick Legacy Award за внесок у кіно. Особисто Фішберн насолоджується близькістю з дітьми: Ленгстон (38) знімається в інді-фільмах, Монтана (34) веде Instagram про йогу, Делайла (18) вивчає мистецтво; з Джиной Торрес зберігає дружбу заради доньки. Він мешкає в Нью-Йорку, займається благодійністю через UNICEF як посол, і в інтерв’ю ділиться роздумами про біологічне коріння з “Finding Your Roots”. Фішберн уникає шаблонів, обираючи ролі з соціальним підтекстом, і планує режисерський проект на 2027-й. Загалом, 2025-й — рік відродження з балансом творчості, сім’ї та спадщини.