Лотте Леньяно

Лотте Ленья (справжнє ім’я Кароліне Вільгельміне Шарлотта Бламауер) народилася 18 жовтня 1898 року в робітничому районі Пенцінґ у Відні, Австро-Угорщина. Вона походила з католицької робітничої родини: батько був візником, мати — прачкою. З раннього дитинства зазнавала труднощів, у 16 років залишила Австрію та вивчала танці й драму в Цюриху. У 1921 році переїхала до Берліна, де змінила ім’я на Лотте Ленья і почала акторську кар’єру. У 1930-х роках через нацистський режим емігрувала до США, де стала американською громадянкою.

Лотте Ленья — австрійсько-американська акторка і співачка, легенда веймарського кабаре та інтерпретаторка музики свого першого чоловіка Курта Вайля. Вона прославилася роллю Дженні в «Трьохгрошовій опері» Брехта—Вайля (1928), яку виконувала на сцені та в екранізації. Серед знакових робіт — роль Рози Клебб у фільмі про Джеймса Бонда «З Росії з любов’ю» (1963), роль у «Весняному романі місіс Стоун» (1961, номінація на «Оскар»), а також Фройляйн Шнайдер у бродвейському мюзиклі «Кабаре» (1966). Вона активно співала пісні Вайля та Брехта, записувала альбоми та виступала на Бродвеї.

Лотте Ленья отримала премію Тоні за найкращу жіночу роль другого плану в мюзиклі за роль Дженні в англійській версії «Трьохгрошової опери» (1956, виняток для off-Broadway). Вона була номінована на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану за фільм «Весняний роман місіс Стоун» (1962). У 1979 році її прийняли до Американської театральної зали слави.

Лотте Ленья народилася в робітничій католицькій родині у Відні, дітей не мала. Її першим чоловіком був композитор Курт Вайль (одруження 1926, розлучення 1933, повторне одруження 1937, до його смерті в 1950). Другим — американський редактор Джордж Девіс (1951–1957, до його смерті). Третім — художник Рассел Детвілер (1962–1969, до його смерті). Четвертим шлюбом став шлюб з Річардом Сімановскі (1971, розійшлися 1973). Вона пережила всіх чоловіків і померла від раку 27 листопада 1981 року в Нью-Йорку.

Лотте Ленья померла 27 листопада 1981 року у віці 83 років у Нью-Йорку від раку. Її творча спадщина продовжує жити: пісні Вайля у її виконанні залишаються класикою, а роль Рози Клебб у фільмі про Джеймса Бонда досі впізнавана. У 1998 році на її честь заснували щорічний конкурс Лотте Ленья для молодих співаків-акторів. Її фільми та записи регулярно транслюють і перевидають. Ленья вважається однією з найяскравіших зірок веймарської епохи та важливою фігурою в історії американського музичного театру.