Лоренза Іззо

Лоренза Франческа Іззо Парсонс народилася 19 вересня 1989 року в Сантьяго, Чилі, у родині чилійської моделі Росіти Парсонс та Клаудіо Іззо італійського походження. Вона виросла в творчому середовищі, де мати передала їй любов до моди та шоу-бізнесу, і має молодшу сестру Клару Ліон Парсонс, яка також працює моделлю. У 12 років Лоренза переїхала з батьком до Атланти, Джорджія, США, де він здобував PhD у Georgia Institute of Technology; там вона стикнулася з булінгом через чилійський акцент, але швидко адаптувалася, натхненна фільмом “Blue Crush” з Кейт Босворт. У 16 років повернулася до Чилі, закінчила школу, а в 2007 році вступила до Universidad de los Andes на журналістику, але незабаром переїхала до Нью-Йорка, щоб вивчати акторство в Lee Strasberg Theatre and Film Institute.

Лоренза Іззо — чилійська актриса та модель, відома ролями в жанрі жахів та незалежному кіно, де вона часто втілює сильних, загадкових жінок, демонструючи багатомовність (іспанська та англійська). Вона дебютувала в чилійській комедії “Qué pena tu boda” (2011) режисера Ніколаса Лопеса, після чого знялася в хорорі “Aftershock” (2012) як Кайлі, що стало її проривом у міжнародному кіно. Співпраця з Елі Ротом принесла ролі Джастін у “The Green Inferno” (2013) та Джересис у еротичному трилері “Knock Knock” (2015) з Кіану Рівзом, за які вона здобула визнання як зірка жахів. У 2019 році Іззо з’явилася у культовому “Once Upon a Time in Hollywood” Квентіна Тарантіно як Франческа Капуччі, дружина персонажа Леонардо ДіКапріо, що розширило її аудиторію. Серед інших проектів — драма “Women Is Losers” (2021) як Селіна, комедія “Confess, Fletch” (2022) з Джоном Геммом, а також серіали “Hacks” (2021–дотепер) як Рубі та “Panhandle” (2022) як Віда Перес Прескотт. Вона також моделювала для брендів і знімалася в антологіях жахів як “Holidays” (2016), часто обираючи ролі, що досліджують психологічну глибину та культурну ідентичність.

Лоренза Іззо номінована на BloodGuts UK Horror Award за найкращу актрису за роль у “The Green Inferno” (2014). У 2011 році отримала номінацію на Copihua de Oro як модель на ТБ. За “Confess, Fletch” (2023) — номінація на EDA Special Mention Award за найбільш суперечливу різницю у віці між головними героями (спільно з Джоном Геммом). У 2025 році визнана як одна з перспективних актрис у жанрі жахів на Fangoria Chainsaw Awards. Її внесок у чилійське кіно відзначено номінацією на Premios Fénix за найкращу актрису другого плану в “Women Is Losers” (2021).

Батьками Лорензи Іззо є Клаудіо Іззо, італо-чилієць, який у 2001 році переїхав з дочкою до Атланти для навчання, та Росіта Парсонс, чилійська модель, яка народила Лорензу у 17 років і передала їй пристрасть до моди; мати часто супроводжувала доньку на кастингах у Нью-Йорку. У Лорензи є молодша сестра Клара Ліон Парсонс, також модель, з якою вона виросла в Сантьяго, зберігаючи тісні зв’язки через спільні поїздки до Чилі та підтримку в кар’єрі. Родина підтримує її переїзд до Лос-Анджелеса в 2012 році, де Іззо почала голлівудську кар’єру. У листопаді 2014 року Лоренза одружилася з американським режисером Елі Ротом на пляжі в Запалларі, Чилі, після знайомства на зйомках “Aftershock” (2012); пара співпрацювала в кількох проектах, але розлучилася в липні 2018 року через розбіжності в графіках, офіційно розвод у серпні 2019; у них немає дітей. З 2019 року Іззо у стосунках з письменницею та режисеркою Софі Табет, з якою познайомилася на прем’єрі “Once Upon a Time in Hollywood”; пара одружилася в 2023 році в інтимній церемонії в Лос-Анджелесі, і в них немає дітей, але вони планують усиновлення, як поділилася Іззо в інтерв’ю Variety у 2024. Лоренза відкрито панsexual з 2018 року та адвокує за ЛГБТК+ права, часто згадуючи підтримку родини в прийнятті себе.

Наразі Лоренза Іззо, якій 36 років, активно розвиває кар’єру в Голлівуді, фокусуючись на драматичних і комедійних ролях, як вона зазначила в інтерв’ю The Hollywood Reporter у листопаді 2025 про “баланс між жахами та гумором” після успіху в “Hacks”. У 2025 році вийшов її третій сезон “Hacks” на Max, де вона грає Рубі, екс-дружину персонажа Ганни Ейнбіндер, що принесло номінацію на Critics’ Choice Television Award; серіал став одним з топів платформи з 12 млн переглядів. У травні 2025 прем’єрував фільм “Stone Cold Fox” на Hulu, де Іззо грає Камілу навпроти Джеймі Чунг та Карен Фукухари, — трилер про помсту в світі моди, знятий у Лос-Анджелесі, з високими оцінками на Rotten Tomatoes (87%). У липні 2025 вона з’явилася в гостевій ролі в серіалі “Panhandle” на Paramount+, граючи Віда Перес Прескотт, ексцентричну матір у вестерні, що розширило її фанбазу. Серед майбутніх проектів — роль у німецькому ремейку “Knock Knock” Елі Рота як продюсерка (прем’єра 2026), де вона консультує з чилійської перспективи, та незалежна драма “The Aviary” (2026) з Кейт Бланшетт. Іззо продовжує адвокацію за психічне здоров’я, ділячись досвідом булінгу в подкастах, та ЛГБТК+ права через GLAAD, де стала амбасадоркою в 2024. Вона проживає в Лос-Анджелесі з дружиною Софі Табет, подорожує до Чилі для родинних зустрічей та насолоджується кулінарією, тестуючи чилійські рецепти; пара планує спільний проект — документальний фільм про азіатсько-латиноамериканські стосунки. Серед планів — повернення до жахів з новим трилером у 2027 та моделінг для Gucci; Іззо уникає соцмереж для приватності, але ділиться інсайтами в інтерв’ю, фокусуючись на “автентичності” в кар’єрі.