Лорен Беколл

Лорен Беколл (справжнє ім’я Бетті Джоан Перске) народилася 16 вересня 1924 року в Бронксі, Нью-Йорк, США. Вона була єдиною дитиною в родині Вільяма Перске, продавця медичного обладнання, та Наталі Вайнштейн-Бакал, секретарки румунсько-єврейського походження. Батьки розлучилися, коли дівчинці було п’ять років, і вона майже не бачила батька. Лорен виховувалася матір’ю, яка змінила прізвище на Бакал, щоб приховати єврейське коріння. З дитинства вона мріяла про театр, працювала моделлю та статисткою. Її харизматичний погляд і низький, хрипкуватий голос швидко зробили її легендою Голлівуду. Вона вільно володіла англійською та мала яскраву, впевнену манеру спілкування.

Лорен Беколл — легендарна американська актриса та модель, відома як «The Look» завдяки своєму проникливому погляду. Вона дебютувала у фільмі «Мати і не мати» (1944) поруч із Гамфрі Богартом, що стало початком їхньої великої любовної історії. Найвідоміші ролі — у фільмах «Великий сон» (1946), «Ключ Ларго» (1948), «Як вийти заміж за мільйонера» (1953), «Вбивство у Східному експресі» (1974), «Мізері» (1990) та «Дзеркало має два обличчя» (1996). Вона блискуче грала на Бродвеї, отримала два Tony Award і працювала до глибокої старості, озвучуючи анімацію та знімаючись у незалежному кіно. Беколл — одна з останніх зірок Золотої доби Голлівуду.

Лорен Беколл отримала Почесний Оскар у 2009 році за внесок у кінематограф. Вона була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Дзеркало має два обличчя» (1997). Серед інших нагород — два Tony Award за мюзикли «Applause» (1970) та «Woman of the Year» (1981), Golden Globe, Screen Actors Guild Award, BAFTA номінації та National Book Award за автобіографію «By Myself».

Лорен Беколл була одружена з Гамфрі Богартом з 1945 по 1957 рік (до його смерті). У шлюбі народилися син Стівен Гамфрі Богарт (1949) та донька Леслі Богарт (1952). У 1961 році вона вийшла заміж за актора Джейсона Робардса, з яким прожила до 1969 року; у цьому шлюбі народився син Сем Робардс. Після розлучення Лорен більше не виходила заміж і присвятила багато часу вихованню дітей та онуків. Вона завжди говорила про Богарта як про велике кохання життя. Родина залишалася для неї найважливішою опорою.

Лорен Беколл пішла з життя 12 серпня 2014 року у віці 89 років у Нью-Йорку. Після її смерті продовжують виходити документальні фільми та проєкти з архівними матеріалами, наприклад «Bogart: Life Comes in Flashes» (2024) та «The Capote Tapes». Її спадщина живе в кіно, театрі та автобіографіях. Беколл надихає покоління акторок своїм стилем, незалежністю та силою характеру. Її голос, погляд і легендарні ролі залишаються класикою світового кінематографу.