Люсі Ловлесс

Люсі Ловлесс, народжена як Люсіль Франсес Раян 29 березня 1968 року в Маунт Альберті, Окленд, Нова Зеландія, виросла в великій ірландсько-католицькій родині як п’ята з семи дітей. Її батьком був Френк Раян, банкір і мер міста, а матір’ю — Джулі Раян, вчителька, яка активно займалася громадською діяльністю. З дитинства Люсі брала участь у шкільних виставах у Marist College, Auckland, а після школи вступила до Оклендського університету на вивчення мов, але через рік покинула навчання, щоб подорожувати Європою та Австралією. У 18 років вона працювала збиральницею винограду та золотошукачкою, де познайомилася з майбутнім чоловіком Гартом Ловлессом. У 21 рік перемогла в конкурсі “Міс Нова Зеландія” 1989 року, що відкрило двері до модельного бізнесу та телебачення.

Люсі Ловлесс — новозеландська актриса, співачка, режисерка та активістка, яка здобула світову славу завдяки ролі Зени у фентезійному серіалі Xena: Warrior Princess (1995–2001), спін-оффі Hercules: The Legendary Journeys, де її персонажка стала іконою жіночої сили та емансипації. Вона дебютувала на телебаченні в скетч-шоу Funny Business та епізодах Hercules як Лізія, що призвело до головного прориву. Серед знакових ролей — циклон-модель D’Anna Biers у sci-fi серіалі Battlestar Galactica (2005–2009), жорстока Луcretia у Spartacus: Blood and Sand та пов’язаних серіях (2010–2012), за яку отримала визнання критиків. Ловлесс знімалася в комедійних проектах, як Parks and Recreation (2012–2014) як Діана Льюїс-Свансон, у хорорі Salem (2015) як графиня Інгрід фон Марбург, та в Ash vs Evil Dead (2015–2018) як Рубі. З 2019 року вона грає екс-поліцейську Александру Кроу у детективному серіалі My Life Is Murder, який став одним з її довготривалих проектів. Крім акторства, Ловлесс озвучувала персонажів у анімації, як у Justice League: The New Frontier (2008), та знімалася в кіно, включаючи Bedtime Stories (2008) та Minions: The Rise of Gru (2022).

Люсі Ловлесс отримала звання Члена Ордену Заслуг Нової Зеландії (MNZM) у 2004 році за внесок у розваги та громаду. За роль у Spartacus: Blood and Sand (2010) виграла Saturn Award за найкращу актрису другого плану на телебаченні та Golden Nymph за видатну актрису на Monte-Carlo Television Festival. Номінована на Saturn Award за найкращу жанрову телевізійну актрису за Xena: Warrior Princess (1997) та Fangoria Chainsaw Award за найкращу актрису другого плану у Salem (2016). За підтримку прав ЛГБТК+, включаючи одностатеві шлюби, отримала Star 100–Ally of the Year на Australian LGBTI Awards (2017). Її роль Зени надихнула на прізвисько карлика 2003 UB313 як “Xena”, згодом перейменованого на Еріс, з супутником Dysnomia. У 2024 році документальний фільм Never Look Away, де вона режисерка, отримав визнання на Sundance Film Festival.

Батьками Люсі Ловлесс є Френк Раян, банкір і мер Маунт Альберта, та Джулі Раян, вчителька, яка виростила семеро дітей у традиційній ірландсько-католицькій родині з корінням у Quilty, County Clare, Ірландія. У Люсі є чотири брати та одна сестра, з якими вона виросла в Окленді, і родина завжди підтримувала її творчі амбіції, попри ранні виклики, як булімія в підлітковому віці. У 1988 році, у 20 років, Люсі одружилася з Гартом Ловлессом, з яким познайомилася під час подорожей; у них народилася дочка Дейзі Ловлесс у 1989 році, але шлюб розпався у 1995 році через кар’єру. З 1998 року Ловлесс одружена з продюсером Робертом Тапертом, виконавчим продюсером Xena, з яким познайомилася на зйомках; церемонія відбулася в церкві St. Monica Catholic Church у Санта-Моніка, Каліфорнія. Пара має двох синів: Юліуса Роберта Бея Таперта (нар. 1999) та Джуда Міро Таперта (нар. 2002), народжених у Новій Зеландії. Родина проживає переважно в Новій Зеландії, але часто буває в Лос-Анджелесі через роботу; Люсі підкреслює важливість сімейного балансу та близькості з дочкою Дейзі, яка обрала приватне життя. Ловлесс активно підтримує благодійність, зокрема як член ради StarShip Foundation для допомоги дітям, і бере участь у фандрайзингу, а також адвокує за екологію через Greenpeace, де стала амбасадоркою клімату в 2009 році.

Наразі, у 57 років, Люсі Ловлесс активно поєднує акторство, режисуру та активізм, фокусуючись на проектах, що відображають її новозеландське коріння та соціальні теми, як вона поділилася в інтерв’ю ABC listen у листопаді 2025 про дебютний режисерський досвід. У 2025 році вийшов її документальний фільм Never Look Away, співсценарій та режисура про журналістку Маргарет Мот, який прем’єрував на Sundance 2024 і продовжує фестивальний тур, отримуючи похвалу за інноваційний наратив про стійкість. Сьогодні, 5 грудня 2025, стартує спін-офф серіал Spartacus: House of Ashur на Starz, де Ловлесс повертається до ролі Луcretia у гостьовій появі в першому епізоді, що стало подією для фанатів франшизи, як повідомили численні пости в X. Продовжує зніматися в четвертому сезоні My Life Is Murder як Александра Кроу, з п’ятим сезоном, анонсованим 10 лютого 2025 AMC Networks, зйомки якого стартують у 2026 в Окленді. Серед кіно-проектів — роль Хелен Келлі у драмі Pike River (2025), заснованій на реальних подіях шахтної катастрофи в Новій Зеландії, прем’єра очікується восени. Ловлесс озвучила персонажів у анімації, як у Minions: The Rise of Gru (2022), та повторила Рубі у грі Evil Dead: The Game (2023), плануючи більше голосової роботи. Вона продовжує екологічну адвокацію з Greenpeace, включаючи протести проти нафтового буріння, та ЛГБТК+ права, надихаючи фанатів через “Lucy Lawless Feel the Love Week” з 2006 року. Родина залишається пріоритетом: сини навчаються в Новій Зеландії, дочка Дейзі підтримує матір, а з чоловіком Робертом Тапертом святкували 27-ту річницю в березні 2025. Серед планів — можливий камбек у фентезі та благодійні проекти з StarShip Foundation; Ловлесс проживає в Новій Зеландії, подорожує для зйомок і пише мемуари про кар’єру.