Люді Буке

Люді Буке (Ludi Boeken) народився 26 серпня 1951 року в Амстердамі, Нідерланди. Він має єврейське походження: батьки пережили Голокост, ховаючись у фермерів під час нацистської окупації. Люді навчався в Лондонській кіношколі (1970–1973), а згодом історії в Утрехтському та Тель-Авівському університетах (1973–1976). З дитинства жив в Ізраїлі, що вплинуло на його світогляд і теми в творчості.

Люді Буке — нідерландський кінорежисер, продюсер, актор і колишній військовий кореспондент. Він відомий продюсерською роботою над фільмами «Поїзд життя» (Train de vie, 1998), «Вінсент і Тео» (Vincent & Theo, 1990) Роберта Олтмена, «Зевс і Роксана» (Zeus and Roxanne, 1997). Як режисер зняв «Deadlines» (2004), «Підпільники» (Unter Bauern / Saviors in the Night, 2009) про порятунок євреїв під час Голокосту. Як актор зіграв Юргена Вармбрунна у блокбастері «Всесвітня війна Z» (World War Z, 2013) з Бредом Піттом. Буке працював виконавчим директором німецького документального каналу Terranova (2004–2007), знімав документальні фільми, такі як «The Last Picture Show in Bucharest» (2020). Його проєкти часто торкаються тем Голокосту, єврейської історії та людяності.

Фільм «Поїзд життя» (продюсер) отримав приз ФІПРЕССІ на Венеційському кінофестивалі (1998), премію Санденс за сценарій та інші нагороди. Фільм «Підпільники» (режисер) був номінований на німецькі премії та показаний на єврейських кінофестивалях. Участь у проєктах з міжнародним визнанням, таких як «Вінсент і Тео» та «Всесвітня війна Z». Особисті нагороди обмежені, але визнання за внесок у кіно про Голокост.

Люді Буке одружений з французькою журналісткою та письменницею Аннетт Леві-Віллард (Annette Lévy-Willard). Пара мешкає переважно у Франції, де виховувала доньку. Донька — Юлія Леві-Буке (Julia Levy-Boeken, нар. 1985), відома актриса, яка знімалася у «Всесвітня війна Z», ізраїльських серіалах та французьких фільмах. Родина має єврейське коріння, батьки Люді пережили Голокост. Буке рідко розголошує деталі особистого життя, але часто відвідує фестивалі з донькою. Інформації про інших дітей чи попередні шлюби немає в публічних джерелах. Родинні переживання Голокосту вплинули на вибір тем у його фільмах.

Станом на початок 2026 року Люді Буке, якому 74 роки, продовжує працювати в кіно як продюсер і режисер, хоча в повільнішому темпі. Останні проєкти включають документальні фільми та незалежне кіно. Він живе між Нідерландами, Францією та Ізраїлем, зберігаючи зв’язок з єврейською спільнотою. Донька Юлія активно знімається, іноді співпрацюючи з батьком на прем’єрах. Буке уникає публічності поза фестивалями, фокусуючись на темах історії та пам’яті. Майбутні плани можуть включати нові документальні чи художні проєкти про Голокост або сучасні конфлікти, але конкретних анонсів на 2026 рік немає. Він залишається шанованою фігурою в європейському кіно за внесок у збереження історичної пам’яті.