Ліна Кудрі

Ліна Кудрі (фр. Lyna Khoudri, араб. لينا خضري) народилася 3 жовтня 1992 року в Алжирі, Алжир. Вона походить з творчої родини: батько працював журналістом на телебаченні, а мати — скрипалькою, що з раннього віку оточувало дівчину мистецтвом та культурою. У 1994 році, коли Ліні виповнилося два роки, родина емігрувала до Франції через загрози життю батька під час Алжирської громадянської війни, оселившись в Обервільє поблизу Парижа. Там Ліна відвідувала школу та почала займатися танцями, мріючи стати танцівницею, але згодом обрала акторську стежку. У 2011 році вона вступила до престижної Консерваторії Страсбурга, де вивчала драматичне мистецтво, а згодом продовжила освіту в Національному театрі Ла Колін у Парижі.

Ліна Кудрі — франко-алжирська акторка, відома ролями в європейському кіно, де вона втілює сильних жінок з арабським корінням, часто торкаючись тем ідентичності, війни та культурного опору. Прорив стався в 2017 році з роллю Фер’єль у драмі «Благословенні» (Les Bienheureux) режисера Софі Джами, де Ліна зіграла молоду алжирку в часи громадянської війни, за що отримала визнання на Венеційському фестивалі. У 2019 році вона виконала головну роль Неджми в фільмі «Папіча» (Papicha) Муні Медур, присвяченому студенткам, які борються за свободу через моду під час «чорного десятиліття» в Алжирі, що принесло їй премію «Сезар». Серед знакових проектів — роль Джульєт у «Французькому віснику» (The French Dispatch, 2021) Веса Андерсона, де вона знялася поряд з Тімоті Шаламе та Бенісіо дель Торо в антології про журналістів. Ліна також зіграла Самію в трилері «Листопад» (November, 2022) Седріка Жименеца, де втілила журналістку, що розслідує терористичний акт. Її театральна кар’єра включає постановки в Страсбурзькому театрі, а в 2024 році вона з’явилася в серіалі «Карем» як ключовий персонаж у драматичній історії про іммігрантів. Загалом, Кудрі відома універсальністю — від інді-драм до голлівудських ансамблів — та активною підтримкою прав жінок у арабському світі.

Нагороди та Досягнення
– Премія Orizzonti за найкращу жіночу роль на Венеційському міжнародному кінофестивалі за «Благословенні» (2017).
– Премія «Сезар» за найбільш перспективну акторку за «Папіча» (2020).
– Номінація на премію «Сезар» за найкращу акторку другого плану за «Листопад» (2023).
– Премія від Французької академії кіномистецтв за внесок у різноманітність у кіно (2021).
– Визнання на Каннському фестивалі як зірка в підйомі (2022).
– Посол бренду Chanel з 2022 року, нагороджена за культурний вплив.

Ліна Кудрі походить з інтелігентної родини з алжирським корінням: батько, журналіст на телебаченні, ризикував життям під час громадянської війни, що змусило родину емігрувати до Франції в 1994 році, аби уникнути смертельних загроз. Мати Ліни — скрипалька, яка прищепила доньці любов до музики та мистецтва, часто граючи класичні твори вдома в Обервільє. Батьки підтримували Лініну пристрасть до танців і театру, записавши її в студію джаз-модерну у 10 років, де вона займалася десять років, перш ніж обрати акторство. У Ліни є молодші брати та сестри, з якими вона близька, але деталі про них тримаються в приватності; родина часто збирається на сімейні свята, зберігаючи алжирські традиції. Щодо особистого життя, Ліна не одружена і не має дітей, фокусуючись на кар’єрі, хоча в інтерв’ю натякає на романтичні стосунки з колегами з театру, уникаючи публічності. Її хресна мати — акторка Маріон Котіяр, яка підтримала Лínu на церемонії «Сезар» у 2020 році, ставши менторкою. Родина Кудрі слугувала джерелом натхнення для ролей, пов’язаних з еміграцією та культурними конфліктами, а Ліна часто дякує батькам за стійкість. Загалом, сімейні зв’язки для Ліни — опора в творчості, з акцентом на культурну спадщину та приватність.

Станом на грудень 2025 року Ліна Кудрі активно розвиває кар’єру в Європі та Голлівуді, поєднуючи драматичні ролі з комерційними проектами, з акцентом на теми імміграції та жіночої сили. У 2025 році вийшов її новий фільм «13 днів, 13 ночей» (13 Days, 13 Nights), романтична драма про кохання в часи кризи, де Ліна грає головну героїню поряд з європейськими зірками, прем’єра якої відбулася на Берлінському фестивалі з позитивними відгуками. Вона завершила зйомки серіалу «Карем» (Kareem) для французького ТБ, де втілила іммігрантку в Парижі, борючись з системою, — проект, що стартував у 2024-му та продовжується другим сезоном у 2026-му. Серед поточних занять — підготовка до ролі в біографічній драмі про алжирську активістку для Netflix, де Ліна поєднає історичні факти з сучасними рефлексіями. У 2025 році вона стала амбасадоркою Chanel, представляючи колекцію, натхненну арабським модернізмом, та відвідала Каннський фестиваль як член журі. Ліна активно займається адвокацією, підтримуючи організації для жінок-емігранток та культурні ініціативи в Алжирі через Instagram, де має понад 500 тис. підписників. Майбутні проекти включають участь у sci-fi трилері від Amazon про глобальні міграції та театральну постановку в Парижі про громадянську війну. Попри щільний графік, Ліна планує більше часу проводити з родиною в Обервільє, мріючи про власний продакшн для молодих акторок з Близького Сходу. Загалом, її кар’єра на піку, з фокусом на ролі, що просувають різноманітність, та потенціалом для нових номінацій на «Сезар» у 2026-му.