Лія Ахеджакова

Лія Меджидівна Ахеджакова народилася 9 липня 1938 року в Дніпропетровську, Українська РСР (нині Дніпро, Україна). Виросла в театральній родині: мати Юлія Олександрівна Ахеджакова — актриса Майкопського драматичного театру, вітчим Меджид Салехович Ахеджаков — головний режисер того ж театру (батько біологічний невідомий публічно). Переїхала до Майкопа в дитинстві. Закінчила Московський державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) 1961 року (курс Олександра Гончарова). З 1961 по 2006 рік працювала в Московському театрі юного глядача (ТЮЗ), де грала травесті-ролі через невеликий зріст. З 2006 року — актриса Театру «Сатирикон» Костянтина Райкіна. З 2014 року відкрито підтримує Україну, що призвело до тиску в Росії.

Лія Ахеджакова — легендарна радянська та російська актриса театру, кіно та озвучення, відома ролями в класичних комедіях Ельдара Рязанова: секретарка Вірочка в «Службовий роман» (1977), епізоди в «Іронія долі, або З легким паром!» (1975), «Гараж» (1979), «Жорстокий романс» (1984). Зіграла в «Іван Васильович змінює професію» (1973), «Москва сльозам не вірить» (1979), «Забуття» (1987), «Імпорт-експорт» (2007). У театрі — ролі в п’єсах Чехова, Шекспіра, сучасних авторів. Відома гострим гумором, характерними ролями, громадянською позицією та голосом у мультфільмах.

Народна артистка Російської Федерації (1994), лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1979), орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2008), орден Пошани (1998). Нагороди за внесок у театр і кіно, визнання критиків за ролі в Рязанова та театральні роботи. Її фільми стали класикою радянського кіно, хоча індивідуальних Оскарів чи інших міжнародних премій немає.

Лія Ахеджакова була одружена тричі. Перший чоловік — актор Валерій Носик (Малий театр), другий — художник Борис Кочейшвілі. З 2001 року (весілля влітку) одружена з московським фотографом Володимиром Персіяніновим. Дітей у актриси немає — вона не має нащадків від жодного шлюбу. Особисте життя тримає приватним, рідко ділиться подробицями в інтерв’ю чи соцмережах. Родина походить з театрального середовища (мати та вітчим), що визначило її шлях.

На 2026 рік Лії Ахеджаковій 87 років, вона продовжує грати в театрі «Сатирикон» та бере участь у виїзних виставах. Серед актуальних — вистава «Веди свій плуг по кістках мертвих» (тур 2026 року, наприклад, виступ у Мюльгаймі 13 лютого 2026). Після 2014 року через проукраїнську позицію (висловлювання «Слава Україні» на сцені) в Росії її критикують, погрожують, вирізують з фільмів (наприклад, пропозиції заміни в «Іронії долі» за допомогою ШІ), але вона залишається активною в театрі та публічних заявах. Живе в Москві, веде скромний спосіб життя, підтримує Україну та громадянські ініціативи. Очікуються подальші театральні виступи, хоча нових великих кіноролей не анонсовано. Вона — одна з найяскравіших актрис свого покоління з потужним громадянським голосом.